Національний Центр Управління та Випробувань космічних Засобів

Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ)

Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ)

Згідно із визначенням дистанційне зондування Землі з космосу (ДЗЗ) – це отримування даних про Землю з космосу, використовуючи властивості електромагнітних хвиль, випромінюваних, відбиваних, поглинених чи розсіюваних об’єктами зондування;

Відповідно, об’єктом діяльності з ДЗЗ є вся поверхня Земної кулі, включно із елементами суходолу, водного середовища, атмосфери, природними явищами та антропогенними факторами і утвореннями.

НЦУВКЗ є єдиною в Україні структурою, яка здійснює весь спектр заходів щодо діяльності у сфері ДЗЗ, включно з експлуатуванням систем ДЗЗ чи окремих їх елементів, накопичуванням, оброблянням, інтерпретуванням (дешифруванням) та розповсюдження даних ДЗЗ.

Крім того, на НЦУВКЗ офіційно покладено функції національного Оператора систем ДЗЗ.

У складі філії НЦУВКЗ – ЦПОСІ та КНП (м. Дунаївці, Хмельницька обл.) діють декілька станцій прийому інформації у діапазонах 1,7 та 8,2 ГГц., станції управління та прийому телеметричної інформації.

а1

Рис.1 Приймальні та телеметричні станції ДЗЗ

Фахівці НЦУВКЗ забезпечували повноцінну експлуатацію усіх вітчизняних супутників ДЗЗ починаючи із першого українського супутника Січ-1, що був запущений у 1994 році.
Зокрема фахівці НЦУВКЗ були задіяні в рамках функціонування Наземного комплексу управління та Наземного інформаційного комплексу.

а2

Рис. 2 Минулі та перспективні українські космічні системи ДЗЗ

a3

Рис. 3 Схема роботи КС «Січ-2»

У найближчій перспективі заплановано запуск перспективних вітчизняних супутників ДЗЗ із розрізненістю у 7,8 та 2,5 м. Під вказані космічні системи буде проводитись ґрунтовна технічна модернізація та переоснащення Наземного комплексу управління, Наземного інформаційного комплексу та відповідне навчання персоналу НЦУВКЗ.

a4

Рис. 4 Перспективні українські супутники системи «Січ»

Наземний комплекс управління (НКУ) являє собою сукупність наземних територіально рознесених радіотехнічних, оптико-електронних і електронно-обчислювальних засобів, що використовуються для управління одним чи декількома КА конкретної космічної системи.

На засоби НКУ покладається розв’язання таких задач:
Вимірювання параметрів руху КА;
визначення і прогнозування параметрів орбіт КА, а при необхідності і розрахунок параметрів корекції орбіти;
контроль технічного стану систем за результатами обробки телеметричної інформації;
звірення і корекція бортової шкали часу;
формування і передача на борт управляючих впливів (команд і програм управління), контроль їхнього проходження і виконання, корегування поточних задач і програм у ході польоту КА;
відновлення працездатності і забезпечення максимального терміну активного існування КА (оптимізація режимів роботи приладів, раціональна витрата енергоресурсів і їхнє поповнення);
забезпечення стійкого і регулярного зв’язку “Земля-борт” і “борт-Земля”;
взаємодія в плані управління з наземним інформаційним комплексом;
моделювання й імітація різних позаштатних ситуацій, що виникають на борту КА, з метою прийняття обґрунтованих рішень по управлінню КА.

Центр управління польотами космічних апаратів (ЦУП КА) – це організаційно-технічний комплекс, який призначений для управління космічними апаратами, що входять до складу космічної системи.

Основні задачі, що вирішуються ЦУПКА на етапі підготовки до запуску КА:
одержання з полігону запуску початкових технологічних даних по фактичних параметрах бортових систем, необхідних для роботи засобів НКУ в період орбітального польоту КА;
одержання з полігону запуску інформації про точний час старту КА;
проведення необхідних балістичних розрахунків;
одержання з полігону запуску необхідної інформації про траєкторію і стан КА на активній ділянці польоту;
пошук та виявлення неорієнтованого КА (після виведення КА на орбіту) по сигналах командно-вимірювальної системи в заданому районі виводу КА ракетою-носієм;
розрахунок параметрів виведення КА на орбіту для побудови системи КА чи поповнення системи;
підготовка початкових даних, розрахунок командно-програмної інформації, видача її на станцію управління для закладки на борт та у інші центри управління польотами (координація робіт) під час першого сеансу зв’язку з КА.

До задач ЦУП КА на етапі штатної експлуатації відносяться:
задачі командно-програмного забезпечення;
задачі балістично-навігаційного забезпечення;
задачі контролю стану і функціонування бортових систем КА, або задачі телеметричного забезпечення;
задачі взаємодії з елементами НКУ й організаціями, що залучаються до роботи з КА;
задачі відображення, реєстрації і документування циркулюючої в контурі управління інформації;
задачі захисту інформації в контурах управління ЦУП;
задачі автоматизованого інформаційного обміну і зв’язку.

Роботи по передислокації ЦУП КА в ЦПОСІ та КНП розпочаті з 2015 року.

НС «СКТРЛ-М1»

a12   Наземна станція сумісної командно-телеметричної радіолінії модернізована призначена для:
• передачі команд і масивів інформації на борт КА;
• прийому і обробляння квитанційної і телеметричної інформації, а також масивів даних, що поступають
з борту КА;
• вимірювання похилої дальності і радіальної швидкості;
• визначення невідповідності бортової і наземної шкал часу;
• організації обміну інформацією між абонентами мережі загального користування.

Наземний інформаційний комплекс (НІК) являє собою сукупність технічних і програмних засобів, призначених для прийому спеціальної інформації, її документування, автоматизованої обробки, аналізу та видачі результатів споживачам.

Склад:

УНСПІ-8,2
Станція прийому інформації ДЗЗ високої розподільчої здатності (УНСПІ-8,2). Забезпечує прийом, візуалізацію, розпаковування інформації з КА типу “Січ”, “EgyptSat-1” в Х-діапозоні.
a14
a13

ППІ-137

Станція призначена для прийому, реєстрації і попередньої обробки інформації, що надходить з метеорологічних і природно-ресурсних штучних супутників Землі (ШСЗ) у метровому діапазоні довжин хвиль з низькою розподільчою здатністю (до 4 км). Забезпечує прийом інформації з КА типу “Січ”, NOAA, “Ресурс-04” в форматі APT. На сьогодні прийом здійснюється з КА серії NOAA (прилад AVHRR) в діапазоні частот 137МГц.

ППІ-1,7

Станція прийому інформації ДЗЗ малої розподільчої здатності (ППІ-1,7). Забезпечує прийом, візуалізацію і розпаковку інформації в S-діапозоні з КА типу “Січ”, NOAA, “Ресурс-04”, “MeteoSat”.

a15
a16

П-8,2

Станція призначена для прийому інформації ДЗЗ високої розподільчої здатності в Х-діапазоні частот; демодуляції прийнятої інформації, попередньої обробки і передачі інформації в лінію зв’язку для подальшої обробки. Забезпечувала роботи з КА МЕТЕОР-3М (прилад МСУ-Е), “Січ-1М” та EgyptSat-1.

У Національному центрі дані ДЗЗ використовуються для вирішення наступних завдань:

  • оперативного виявлення теплових аномалій (пожеж);
  • прогнозування рівня пожежонебезпечності на території України;
  • моніторингу температури підстилаючої поверхні;
  • стану повеневої обстановки на території України;
  • моніторингу стану снігозалягання та сніготанення;
  • оцінки стану снігового покриву та сніготанення;
  • прогнозування ймовірності танення снігу на території України;
  • моніторингу висоти снігового покриву на території України;
  • моніторингу льодового покриву Азовського Моря та Керченської протоки.

Також дані ДЗЗ використовуються для виконання завдань в інтересах безпеки та оборони держави.

Кінцева інформація обробки даних ДЗЗ надається споживачам за запитом.

На сьогодні державними користувачами ДЗЗ є:

  • Державна служба України з надзвичайних ситуацій;
  • Міністерство екології та природних ресурсів України
  • Державне агентство водних ресурсів України;
  • Рада національної безпеки і оборони України;
  • Український гідрометеорологічний центр;
  • cилові відомства.

Приклади вирішення тематичних задач показані на тематичних картах:

a11 a10
a9 a7

Космічні новини


 

© 2014 НЦУВКЗ
Веб-сайт НЦУВКЗ знаходиться в дослідній експлуатації
Копіювання матеріалів тільки за наявності посилання на веб-сайт НЦУВКЗ
Сайт розроблено - Space-inform