Національний Центр Управління та Випробувань космічних Засобів

Голова ДКА Павло Дегтяренко про долю супутника «Либідь»

Прес-служба Державного космічного агентства України започатковує нову рубрику «Актуальне питання до Голови ДКА Павла Дегтяренка».

Питання:
– За 5 днів до Нового року відбулося останнє у 2018 році, засідання Кабінету Міністрів, де, зокрема, обговорювалися питання, що стосуються космічної галузі. На засіданні схвалено та затверджено проект Закону про Загальнонаціональну науково – технічну космічну програму. Щось дуже збентежило у цій програмі нардепа Андрія Тетерука, який обурювався тим, що Державне космічне агентство намагається відстояти присутність у програмі проекту створення Національної супутникової системи зв’язку з КА «Либідь».

П.Дегтяренко:
– Так, там йдеться про супутник зв’язку «Либідь». Цей проект надзвичайно важливий для космічної галузі і загалом для України. Адже зараз одним із головних пріоритетів розвитку нашої галузі є підпорядкування завдань космонавтики вирішенню соціально-економічних проблем країни. Це стосується, зокрема, проекту створення Національної супутникової системи зв’язку, для формування якої планується запуск першого українського геостаціонарного 
телекомунікаційного супутника «Либідь». А також створення наземного комплексу управління, який включає наземні засоби та мережі супутникового зв’язку та мовлення. До речі, створення такого супутника було передбачено ще в першій національній космічній програмі (1993 –1997 рр.).
Головне призначення супутника: 
– надання послуг регіонального і закордонного телебачення і радіомовлення; 
– безпосереднє телемовлення; 
– надання послуг мультимедіа й інтернет;
– забезпечення передачі даних, телефонії, відеоконференцій та інтернет на основі VSAT;
– забезпечення спец. зв’язку в сфері національної безпеки і оборони та в банківському секторі економіки.
Додаткові переваги отримає національна економіка, адже українські телеканали, які орендують транспондери на супутниках інших країн, щороку сплачують їм близько 20 мільйонів доларів. З появою вітчизняного супутника ці кошти залишатимуться в Україні, а надання послуг буде значно дешевше, так як будуть усунуті посередники, які стоять між споживачами і власниками таких космічних апаратів. До речі, в нашому інформаційному просторі останнім часом з’являється багато різних думок, виступів та повідомлень відносно важливих та складних науково – технічних проектів. Нажаль, багато з них висловлені авторами, блогерами, які не мають належної компетенції, спеціальних знань та досвіду роботи в ракетно – космічній сфері. Часто це не приносить бажаного результату, а іноді навіть шкодить.


– Коли ж нарешті з’явиться вітчизняний супутник зв’язку?
– Запуск національного супутника зв’язку та мовлення передбачалося здійснити в рамках Державної цільової програми підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, насамперед для забезпечення трансляції спортивних матчів.
Вже і інвесторів знайшли.
У ролі головного виконавця проекту такого масштабу як «Либідь», інтегратора космічного сегменту (супутник), наземного (станція управління), послуг запуску (зокрема, виготовлення ракети-носія) виступила канадська компанія 
Macdonald, Dettwiler and Associates Corporation (MDA).
Основна її спеціалізація – це виготовлення корисного навантаження, антенних систем для супутників зв’язку. Але ця компанія не мала досвіду виконання комплексних замовлень, зокрема, виготовлення КА ”під ключ”.
Саме з цією компанією уклало контракт на поставку Національної супутникової системи зв’язку вартістю 254,6 мільйонів доларів Державне підприємство «Укркосмос». Причини об’єктивного і суб’єктивного характеру призвели до того, що запуск супутника «Либідь» неодноразово переносився, починаючи з кінця 2012 року.
Спочатку супутник передбачалось запустити на орбітальну позицію 38,2° східної довготи, де знаходиться радіочастотний ресурс, виділений Україні Радіобюро Міжнародного союзу електрозв’язку (міжнародна організація, що функціонує під егідою ООН) у 2000 році.
Роботи з частотно-орбітального забезпечення були розпочаті компанією МDА з моменту отримання першого траншу, тобто з червня 2010 року. А вже в серпні делегація Державного космічного агентства України отримала інформацію від МDА про наявність проблеми із координацією частот.

– Як виходили з цієї екстремальної ситуації?
– ДП «Укркосмос» змушене було звернутися до МDА з проханням призупинити роботи по корисному навантаженню, аби послабити потенційні наслідки витрат. Згодом французька компанія EUTELSАТ запропонувала «Укркосмосу» запустити український супутник в орбітальну позицію 48° східної довготи, в якій вона має власний повністю скоординований частотний ресурс. У зв’язку з переходом у нову орбітальну позицію було розроблено і нову техніко-економічну оцінку використання цієї позиціїдля створення національної супутникової системи зв’язку.
Що стосується фінансових зобов’язань «Укркосмосу» перед МDА, вони виконані повністю. Канадська компанія отримала згідно з контрактом усі кошти у сумі 224,505 млн.доларів США. Однак і досі запуск супутника «Либідь» з космодрому Байконур не відбувся.


– Які цього разу були причини?
– Виготовлення космічного апарата було завершено у серпні 2014 року. Нині він знаходиться на зберіганні у виготовлювача – ВАТ «Інформаційні супутникові системи» (Росія). Це підприємство також брало участь у проекті. Будівництво наземного сегменту (НС) завершилося на рік пізніше . А от виробництво ракети-носія «Зеніт-2ББ» MDA не може завершити з вересня 2013 року, тому, починаючи з червня 2015 року ( тобто з моменту готовності НС) затримка проекту НССЗ відбувається виключно через відсутність ракети-носія.

– І знову проблема в коштах?
– Так, не вистачає 8,245 мільйонів доларів США для придбання двигуна першої ступені РД-171М та системи управління, які виготовлені і знаходяться на території підприємств-виготовлювачів у Росії. При цьому, компанія Briklin Limited (підрядник MDA і платник за виготовлення ракети) не перерахувала ці кошти виробнику ракети – Державному підприємству «Південний машинобудівний завод». Наразі це питання є предметом досудового розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).
Через затримку виконання проекту у зв’язку з форс – мажором виникли додаткові витрати у сумі 17,0 мільйонів доларів США і для продовження робіт Кабінетові Міністрів у вересні 2017 року довелося приймати рішення про збільшення вартості проекту.
Водночас, незважаючи на постійне інформування MDA про підготовку до підписання урядового рішення і готовності ДП «Укркосмос» підписати додаткову угоду до контракту, яка б урахувала усі зміни, що відбулися за період дії форс – мажору, на початку вересня 2017р. MDA, не дочекавшись рішення Уряду, направило підприємству «Укркосмос» Повідомлення про остаточне розірвання Контракту на підставі ситуації форс-мажору по Наземному сегменту.

– Як в Україні сприйняли таку ситуацію?
– Українська сторона не може погодитися з цією підставою розірвання Контракту, оскільки вважає, що цей форс-мажор вдалося подолати ще у 2015 році. Яким чином?
ДП «Укркосмос» самостійно, за свій рахунок, (обійшлося це в суму приблизно 1,6 млн. дол. США) подолало форс-мажор, оголошений МDА наприкінці лютого 2014 через окупацію військами РФ Криму, де будувався наземний сегмент, побудувало новий наземний сегмент близько м.Києва і МDА погодилася прийняти його як альтернативу втраченому у Криму та внести відповідні зміни до Контракту.
До того ж МDА цей факт документально неодноразово підтверджувала. Однак канадці все ж таки вирішили розірвати контракт.

– Якими були ваші дії?
Враховуючи односторонню, безпідставну відмову МDA від виконання своїх зобов’язань за Контрактом рік тому, у лютому 2018 року, підприємство «Укркосмос» розпочало арбітражне провадження з вимогою повернути усі отримані за Контрактом кошти, а це 224,505 мільйонів доларів США.
У червні 2018 відбулося перше засідання Арбітражного трибуналу.

– Як відомо, всі судові процеси тривалі і потребують значних фінансових витрат. Де знову брати кошти?
– Для вирішення питання фінансування цих витрат розпорядженням Кабінету Міністрів України з резервного фонду державного бюджету було виділено ДКАУ для ДП «Укркосмос» 28 млн.грн.

– Зараз спілкування із іноземною компанію відбувається лише під час судових засідань?
Не тільки, ми все ж сподіваємося на порозуміння. Тривають переговори фахівців Державного космічного агентства та представників «Укркосмосу» з Президентом МDА М. Грінлі, з метою повернути канадську компанію до виконання контракту, згідно якому канадська сторона повинна передати українській супутник «Либідь» для експлуатації вже на орбіті. Але кошти витрачені, а КА немає. Потрібно запускати виготовлений супутник, або повертати кошти і будувати новий КА. Обидва варіанти можливі, але з певними фінансовими втратами.
Звичайно перший варіант більш вигідний, швидший, тому Україна у ньому зацікавлена і ми докладаємо усіх зусиль для позитивного і швидкого вирішення цього проблемного питання. Сподіваємося, що наша країна все ж таки найближчим часом матиме вітчизняний супутник зв’язку « Либідь».

– Павло Глібовичу, щиро вдячні Вам за надану інформацію. Будемо очікувати наступних питань від наших громадян щодо космічної діяльності в Україні.

Дивіться також:

13.06.2019

З 12 по 21 червня 2019 року у Відні проходить 62-а сесія Комітету ООН з питань мирного використання космічного простору, повідомляє прес-служба ДКА. Згаданий захід є основним щорічним майданчиком, який збирає керівників урядових органів дев’яносто двох країн-членів вказаного Комітету. Завданням Комітету […]

Детальніше
10.06.2019

Національна аерокосмічна агенція США (NASA) дозволить 30-денні польоти космічних туристів на Міжнародну космічну станцію. Перший турист відправиться на МКС у 2020 році й заплатить за подорож близько 50 мільйонів доларів. Про це пише hromadske з посиланням на The Washington Post. За […]

Детальніше
10.06.2019

Космічне агентство Великої Британії і Рада Корнуолла має намір виділити до 20 мільйонів фунтів на космодром Корнуолл для розробки об’єктів і експлуатаційних можливостей американського оператора запуску Virgin Orbit, які дозволять запустити невеликий супутник з Корнуолла на початку 2020-х років, повідомляє […]

Детальніше
© 2014 НЦУВКЗ
Веб-сайт НЦУВКЗ знаходиться в дослідній експлуатації
Копіювання матеріалів тільки за наявності посилання на веб-сайт НЦУВКЗ
Сайт розроблено - Space-inform