Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (ЦПОСІ та КНП)

 ЦПОСІ та КНП створений 16 квітня 1974 року, на даний час є науково-випробувальною установою, філією Національного Центру управління та випробувань космічних засобів Національного Космічного агентства України.

Розташування – на Подільській височині в Хмельницькій області 15 км. на захід від м. Дунаївці. На території площею 93 га. розміщені 23 станції та технічні комплекси, 97 будинків та споруд (загальна площа – 46993,39 кв.м.).

Основні завдання Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (ЦПОСІ та КНП)

1. Якісне виконання завдань застосування космічних засобів, організація та несення чергування.
2. Організація прийому інформації ДЗЗ з іноземних КА (за планом ДКА України).
3. Підготовка персоналу та технічних засобів до запуску та управління космічними апаратами «Січ-2-1», «Мікросат».
4. Участь у розгортанні наземного сегменту управління супутником національної системи зв’язку та мовлення.
5. Участь у розробках та модернізації наземних програмно-апаратних комплексів, інформаційних технологій, створення підґрунтя для реалізації перспективних космічних проектів.
6. Забезпечення працездатності наземних космічних засобів.
7. Забезпечення подальшого розвитку Центру:
   проведення ремонту (модернізації) техніки;
   прийом та введення в експлуатацію нової техніки.
8. Проведення науково-дослідницької, винахідницької та аціоналізаторської роботи.

ЦПОСІ та КНП призначено оператором та експлуатуючою організацією Системи координатно-часового та навігаційного забезпечення України (СКНЗУ) з надання навігаційних інформаційних послуг державним установам України та іншим користувачам в Україні.

СКНЗУ створена в рамках Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на замовлення ДКА України.

СКНЗУ призначена для здійснення моніторингу стану радіонавігаційного поля, яке формують системи GPS (США) та ГЛОНАСС (Росія), та для постачання користувачам ГНСС додаткової диференційної корегувальної інформації, необхідної для підвищення точності та надійності місце визначення у реальному масштабі часу.

ЦПОСІ та КНП є основним джерелом інформації ДЗЗ та полігоном випробування методик обробляння цієї інформації на Україні. Це високотехнологічний, оснащений найновішими засобами об’єкт, космічні станції та комплекси якого – ППІ-137, ППІ-1.7Д, ПС-8.2, УНСПІ-8.2, СКТРЛ-М1, СІРЛ-МС , КОС “Сажень-С”, ПТК ПОНІ, ПТК ПОІ, ПТК-Д, ППІ-137Д, Еоскан-ПТ, СЄЧ, Alcatel, ККС забезпечували роботу з національними та зарубіжними космічними апаратами і системами, такими як “Січ-1”, “Січ-1М”, “Мікросупутник”, “Океан-О”, “Ресурс-04”, “Метеор-3М”, “EgyptSat-1”, “NOAA-12”, “NOAA-14”, “NOAA-15”, “NOAA-16”, “NOAA-17”, “NOAA-18”, “Terra(Modis)” і готові виконувати свої функції і надалі.

Станціями та комплексами Центру організовано щоденний прийом інформації ДЗЗ, її попереднє та тематичне обробляння, збереження (архівація), виконання замовлень за заявками споживачів.

Як суб’єкт державної системи моніторингу довкілля Центр є сегментом тематичної обробки інформації ДЗЗ і проводить наукові дослідження та відпрацювання методів обробляння даних ДЗЗ з метою виявлення повеней та паводків, оперативного виявлення теплових аномалій (пожеж), аналізу та моделювання наслідків зазначених явищ, їх прогнозування та попередження. Ведеться екологічний моніторинг стану довкілля, спостереження за станом лісових масивів та розвитком рослинності, метеоспостереження. В Центрі створений архів космічної інформації ДЗЗ ДКА України. Це більше ніж 2.2 терабайт даних, доступних споживачам.

Як науково-дослідна установа ЦПОСІ та КНП розробляє та впроваджує новітні технології, вдосконалює технічні засоби та системи управління, вивчає можливості застосування і впровадження космічної інформації в різні сфери життєдіяльності людини.

В рамках виконання Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки (далі – Програма) Центр приймає участь у виконанні заходів Програми.

Спільно з ДКА України опрацьовано питання щодо налагодження в Україні, на базі ЦПОСІ та КНП, прийому інформації з іноземних космічних апаратів надвисокої розрізненості. З цією метою, для модернізації наземних приймальних станції НЦУВКЗ виконуються завершальні роботи за ДКР «Космотехніка-Д», «Космотехніка-Прийом-ПВ».

Окремо опрацьовано питання щодо налагодження прийому засобами НЦУВКЗ інформації від 2-х відкритих супутників ДЗЗ низької розрізненості: Aqua та NPP Suomi. Розпочато відпрацювання питань щодо підписання Угоди зі Службою геологічного нагляду США щодо організації в Україні, на базі НЦУВКЗ, прийому інформації від супутників середньої розрізненості Landsat-7 та Landsat-8.

Головний центр спеціального контролю

 Служба спеціального контролю створена у 1958 році для контролю за ядерними вибухами національними технічними засобами була складовою частиною стратегічної розвідки за розвитком ядерної зброї.

Головний центр спеціального контролю (далі – ГЦСК) до розпаду СРСР – радіосейсмічна лабораторія (в/ч 14167, м.Макарiв-1 Київської обл.) була підпорядкована Службі спеціального контролю (в/ч 46179, м. Москва).

Згідно з Директивою начальника Головного штабу ЗС України від 25.01.1993р. № 115/1/0107 31 окрема лабораторія спеціального контролю, 68 радiосейсмiчна лабораторія та 8 окремий учбовий центр були пiдпорядкованi управлінню Хiмiчних військ ГШ ЗС України.

Згідно з Директивою начальника Головного штабу від 12.08.1993р. № 115/1/0678 всі частини спеціального контролю були пiдпорядкованi Управлінню ракетно-космічного озброєння ЗС України.

Згідно з постановою Кабінету Мiнiстрiв України від 23.12.1996р. №1540 „Про заходи щодо підвищення ефективності космічної діяльності” прийняте рішення відрядити із складу Збройних Сил особовий склад військових частин спеціального контролю до Національного космічного агентства України.

Засобами спеціального контролю ГЦСК забезпечується безперервний цілодобовий збір геофізичної інформації національними технічними засобами радіотехнічного, сейсмічного, акустичного, магнітного та аерозольного (радіоізотопного) методів виявлення, проводиться оперативна обробка матеріалів реєстрації і надання споживачам даних про геофізичну обстановку на території України і всієї Земної кулі та здійснюється контроль за проведеннями випробувань ядерної зброї на іноземних полігонах.

Для виконання завдань за призначенням ГЦСК оснащений спеціальними технічними засобами радіотехнічного, сейсмічного, акустичного, магнітного та аерозольного методів виявлення, засобами зв’язку, системи єдиного часу та засобами обчислювальної техніки.

Технічні засоби спостереження розміщені в унікальних шахтах, свердловинах та інших спеціальних приладних спорудах.

Мережа збору та обробки геофізичної інформації ГЦСК включає периферійні та автономні пункти спостереження, які розташовані в різних регіонах України. А саме:

• Головний центр спеціального контролю (Національний центр даних, м. Макарів-1, Київської обл.);
• Пункти спостереження Кам’янець-Подільський, Ужгород, Любар, Ворсівка;
• Периферійні пункти Підлуби, Кам’яний брід, Зелениця;
• Група регіональних спостережень південно-західного регіону (м.Балта);
• Сейсмічна станція PS-45 Міжнародної системи моніторингу Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (м. Малин), ратифікованим Законом України 16 листопада 2000 року.

Станом на сьогодні Тимчасовим технічним секретаріатом Підготовчої комісії Організації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ТТС ПК ОДВЗЯВ) українська сейсмічна станція PS 45 переоснащена сучасним обладнанням, виготовленим провідними фірмами світу у цій галузі, сертифікована, і відповідає сучасним світовим стандартам, що дає можливість для України ефективно здійснювати контроль за додержанням міжнародних договорів щодо випробувань ядерної зброї, різноманітних наукових досліджень, в тому числі у сфері техногенно-екологічної безпеки. На даний час

Головний центр спеціального контролю є складовою частиною національної системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах, утвореної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1995 року № 728.

В основу функціонування Системи покладено діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук та їх взаємодію на основі комплексного аналізу сейсмічних і геофізичних даних служб спостереження та охоронних мереж, що дасть змогу здійснювати оперативний контроль за сейсмічним станом та іншими геофізичними явищами і забезпечувати органи виконавчої влади та заінтересовані організації інформацією про можливі землетруси та інші аномальні геофізичні явища з оцінкою їх наслідків. Система спрямована на вирішення таких завдань:-    складання прогнозів землетрусів на основі проведення сейсмічних спостережень і аналізу їх результатів;-    оперативне визначення місця, часу і параметрів землетрусів, інших геофізичних явищ та ядерних вибухів на іноземних випробувальних полігонах, що відбулися;-    оперативне забезпечення центральних та місцевих органів виконавчої влади, території яких розташовані у сейсмонебезпечних районах,-    інформацією про землетруси та можливі їх наслідки;-    організацію центрального банку геофізичних даних Системи і забезпечення міжрегіонального та міжнародного обміну геофізичною інформацією;-    інформаційне забезпечення робіт стосовно сейсмічного районування території України, оцінки потенційної сейсмічної небезпеки, сейсмостійкого будівництва, а також фундаментальних і прикладних досліджень, спрямованих на вирішення проблем прогнозу землетрусів;-    розробку карт сейсмічного районування території України, нормативних актів щодо захисту населення, об’єктів і територій України від впливу землетрусів, функціонування і розвитку Системи.

На сьогодні користувачами геофізичної інформації є:

– Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій;

– Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

– Національна академія наук України;

– Міністерство оборони України;

– Міністерство закордонних справ України;

– Державний комітет України з будівництва та архітектури;

– Міжнародний центр даних Організації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (м. Відень);

– Служба спеціального контролю МО РФ (м. Москва).

– Сейсмологічний Центр Європейського Середземномор’я (м. Париж).

Організовано систематичне інформування Апарату Ради Національної безпеки та оборони України щодо діяльності НКАУ у сфері забезпечення техногенної та екологічної безпеки (Наказ НКАУ від 25.12.2003 №292).

Західний центр радіотехнічного спостереження

Завданням Західного центру радіотехнічного спостереження є забезпечення ефективної роботи системи контролю і аналізу космічної обстановки (СКАКО), що призначена для збору, обробки і аналізу даних про стан космічної обстановки, підготовки і видачі споживачам даних про космічну обстановку, стан і тенденції її розвитку.

Основні цільові задачі:

• збір інформації про космічні об’єкти і ведення каталогів об’єктів;
• формування каталогу об’єктів, які припиняють існування;
• інформаційно-балістичне забезпечення засобів спостереження за космічними об’єктами;
• формування повідомлень про космічну обстановку і доставка їх споживачам інформації СКАКО.

Система контролю і аналізу космічної обстановки створюється на виконання Указу Президента України від 4 березня 1997 року № 202/97 «Про заходи по подальшому розвитку космічних технологій» і Закону України від 30 вересня 2008 року № 608 – VІ «Про затвердження Загальнодержавної цільової науково – технічної космічної програми України на 2013 – 2017 роки».

Державне підприємство дніпропетровська філія “Дніпрокосмос”

Державне підприємство дніпропетровська філія “Дніпрокосмос” (далі – ДП ДФ “Дніпрокосмос”) спеціалізується в області розробки інформаційних технологій космічних систем спостереження Землі. Фахівці ДП ДФ “Дніпрокосмос” брали безпосередню участь у розробці та експлуатації центрів управління польотом (ЦУП) супутників розробки ДКБ “Південне”, створювали програмне забезпечення для наземної інформаційної структури космічних систем СРСР. У 1995 р за їх участю створено перший український ЦУП супутника “Січ-1”, який здійснював управління супутником більше шести років.

Підприємство “Дніпрокосмос” засноване Національним космічним агентством України та Дніпропетровською обласною державною адміністрацією 10 квітня 1998 року.

Основні напрямки діяльності підприємства в області інформаційних технологій:

розробка програм управління космічними апаратами та програм планування роботи корисного навантаження супутників;

розробка програмно-технічних комплексів для обробки та архівації аерокосмічних зображень;

наукові дослідження та розробка геоінформаційних автоматизованих систем з використанням даних аерокосмічного спостереження Землі;

розробка автоматизованих методик і технологій вирішення тематичних задач з використанням даних ДЗЗ;

розроблення державних стандартів отримання та використання даних дистанційного зондування Землі.

Успішно пройшли випробування в складі ЦУП програмні комплекси управління та планування роботи корисного навантаження для першого єгипетського супутника “Egyptsat-1”.

Підприємство активно бере участь в міжнародному співробітництві. Налаштоване ділове співробітництво з міжнародною корпорацією ITT, Арізонським університетом (США), Євразійським національним університетом (Казахстан). Разом з партнерами з Чехії, Данії, Білорусі та України підприємство бере участь в реалізації спільного проекту “Модель і автоматизована технологія класифікації земельних покривів” за конкурсом “INTAS-CNES-НКАУ”.

Розробки ДП ДФ”Дніпрокосмос” мають високий науково-технічний рівень, їм властиві новизна і технологічність.

ДП ДФ “Дніпрокосмос” – це надійний партнер близько 20 організацій, підприємств, відомств України.

Оздоровчо-профілактично-реабілітаційний центр “Мрія”

Регіональний центр спеціального контролю