Національний Центр Управління та Випробувань космічних Засобів

Національним центром управління та випробувань космічних засобів проведено супутниковий моніторинг основних забруднювачів атмосфери та парникових газів над територією України за червень 2020 року

За результатами щоденного моніторингу атмосфери, здійсненого за даними дистанційного зондування Землі з КА Sentinel-5P, створено тематичні карти просторового розподілу шкідливих газів.

КА Sentinel-5P є частиною глобальної програми моніторингу Copernicus, спільного проекту Європейської комісії та Європейського космічного агентства (ESA). Дані КА Sentinel-5P мають розрізненість 5,5-7 км та дають можливість щоденно визначати концентрацію та розповсюдження основних забруднювачів атмосфери та парникових газів.

Для фільтрації випадкових помилок вимірювань та зниження впливу атмосферних умов на виміри здійснено усереднення за місяць (медіанна оцінка). Рівень забруднення на тематичних картах представлено в моль/м2 вертикального стовпа тропосфери/атмосфери та ppm.

Підвищені значення діоксиду азоту (NO2) у тропосфері відносно фонових спостерігаються у промислових районах Донецької, Дніпропетровської, у північній частині Запорізької областей, у містах Київ, Вінниця, Черкаси, Кременчук, Одеса, Харків та їх районах.

Основними антропогенними джерелами надходження оксидів азоту в атмосферу є викиди продуктів високотемпературного згорання палива, такі як, діяльність підприємств важкої промисловості, теплових електростанцій та вихлопні гази автотранспорту, авіації тощо.

 

Підвищені значення монооксиду вуглецю (CO) в атмосфері відносно фонових спостерігаються у містах Маріуполь, Запоріжжя, Кривий Ріг, Енергодар та їх районах. Більш низькі значення – на території західної України та південній частині Кримського півострову.

Основними джерелами надходження оксиду вуглецю в атмосферу є металургійні підприємства, вихлопні гази та лісові пожежі.

 

Підвищені значення діоксиду сірки (SO2) в атмосфері відносно фонових спостерігаються на півдні Харківської, сході Дніпропетровської, півночі Запорізької областей, особливо виражено у промислових районах Донецької області.

Основними джерелами надходження діоксиду сірки в атмосферу є металургійні та хімічні підприємства, теплові електростанції, пожежі.  Зазвичай SO2 у великих кількостях  виділяється при горінні вугілля, нафти, торфу та деревини.

 

Підвищені значення формальдегіду (HCHO) у тропосфері відносно фонових спостерігаються на півночі Київської, заході Чернігівської, півдні Харківської та у Донецькій області, у містах Енергодар, Дніпро та Луганськ та їх районах.

Основними джерелами надходження формальдегіду в атмосферу є хімічні підприємства, теплові електростанції та транспортні засоби, які виділяють вихлопні гази. Також формальдегід утворюється з інших вуглеводнів.

 

Підвищені значення метану (CH4) в атмосфері відносно фонових спостерігаються у північно-західній частині України.

Метан є третім парниковим газом, після водяного пару та вуглекислого газу за ступенем впливу на тепловий баланс атмосфери. Основне надходження його в атмосферу відбувається внаслідок витоків газу при видобутку та транспортуванні, також його виділяють підприємства хімічної промисловості, полігони твердих побутових відходів, водні угіддя де відбувається анаеробне розкладання.

 

Підвищені значення озону (O3) в атмосфері відносно фонових спостерігаються на півночі та заході України.

Озон у стратосфері поглинає до 99% небезпечного ультрафіолетового випромінювання Сонця, але тропосферний O3 є парниковим газом та небезпечним транскордонним забруднювачем, який утворюється в атмосфері з викидів первинних забруднюючих речовин та має сильні окислювальні властивості.

Підвищена концентрація забруднювачів та парникових газів спостерігається на територіях Донецької, Запорізької, Дніпропетровської областей та у містах Київ, Харків, Одеса, Черкаси, Кременчук та їх районах.

Дивіться також:

27.11.2020

18 листопада 2020 року відбулось засідання Президії Національної академії наук України, до участі у якому були запрошені представники НЦУВКЗ. У ході засідання член-кореспондент Національної академії наук України Вячеслав Захаренко означив коло нових можливостей вітчизняної радіоастрономії та космічної навігації, пов’язаних з […]

Детальніше
25.11.2020

Вчора, 24 листопада, в оперативно-інформаційному центрі НЦУВКЗ Державного космічного агентства України, відбулася зустріч Віце-прем’єр-міністра – Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Олега Уруського та заступника міністра Тараса Коваленка з керівниками Державного космічного агентства та Національного центру управління та випробувань […]

Детальніше
05.11.2020

В процесі безперервного цілодобового моніторингу сейсмічної обстановки на території України та всієї Земної кулі перед фахівцями ГЦСК постійно постає задача ідентифікації зафіксованої події. Що це – землетрус, санкціонований вибух для видобутку корисних копалин, чи вибух в результаті надзвичайної ситуації? Який […]

Детальніше
© 2020 НЦУВКЗ
Веб-сайт НЦУВКЗ знаходиться в дослідній експлуатації
Копіювання матеріалів тільки за наявності посилання на веб-сайт НЦУВКЗ
Сайт розроблено - Space-inform