Національний Центр Управління та Випробувань космічних Засобів

Голова ДКА Володимир Усов: «Необхідно переходити від ручного управління підприємствами до формування державного замовлення і розвитку космічного ринку»

Після кількох інтерв’ю нового керівника космічного відомства, які він дав низці українських ЗМІ, розгорілася бурхлива дискусія в соціальних мережах і різних спільнотах. Діапазон оцінок розвернувся від категоричного несприйняття нових починань голови ДКАУ до їх палкої підтримки. Основна претензія, що пред’являється Володимиру Усову – відсутність досвіду роботи в космічній сфері та на державній службі.

Агентство «Спейс-Інформ» запропонувало очільнику ДКАУ поговорити про державне управління космічною діяльністю. Власне, про те, чим і повинен займатися центральний орган виконавчої влади, якому довірена реалізація державної політики в космічній сфері.

— Володимире Володимировичу, минуло п’ять місяців після Вашого призначення головою Державного космічного агентства України. За цей час Ви зробили Публічний звіт про підсумки роботи в 2019 році, провели аудит міжнародних проектів, відвідали провідні підприємства галузі, підготували Концепцію космічної екосистеми і Пропозиції з трансформації підприємств галузі, зараз формується нова Космічна програма України, почалося просування перших космічних стартапів. Тим не менш, багато Ваших опонентів вважають, що поки не видно Плану активізації космічної діяльності в країні і зрозумілої Дорожньої карти реформ в цій сфері.

Якщо можна, перше наше питання буде «дитячим»: які основні функції виконує Космічне агентство, за які Ви відповідаєте як керівник?

– На сьогоднішній день агентство, як центральний орган виконавчої влади, здійснює три основні функції держуправління. Перша – замовляє продукцію, роботи і послуги для державних потреб і розпоряджається бюджетними коштами. Друга – регулює космічну діяльність в країні для всіх суб’єктів різної форми власності та відомчої підпорядкованості. Третя – представляє державу для підпорядкованих підприємств і організацій.

– Що це за функції більш детально?

– ПЕРША ФУНКЦІЯ – це свого роду Державне космічне замовлення: закладається в бюджет те, що потрібно профінансувати для держпотреб. На поточний рік закладено п’ять бюджетних програм: утримання самого агентства, держзамовлення в сфері оборони, позашкільна аерокосмічна освіта, управління і випробування космічних засобів, утилізація твердого ракетного палива. Всього на суму 524,23 млн грн. У травні уряд виділив з Резервного фонду додаткове фінансування на утилізацію ракетного палива на загальну суму 148,5 млн грн. На жаль, серед цих програм немає ключової — Загальнодержавної космічної програми України. Попередня програма завершилася в 2017 році, а нової – до сих пір немає. Ми зараз працюємо над її формуванням.

ДРУГА ФУНКЦІЯ – Регулятора – регламентується Законом України «Про космічну діяльність» та іншими нормативно-правовими актами. В рамках цієї функції ДКАУ здійснює, а вірніше має здійснювати, регулювання космічної діяльності: правове, фінансове, тарифне, режимне, технічне – для всіх її видів і для всіх учасників. Результат повинен оцінюватися сукупною виручкою українських суб’єктів космічної діяльності (державного і недержавного секторів економіки), отриманої від реалізації космічних товарів, робіт і послуг. В даний час річна виручка всіх українських суб’єктів космічної діяльності невідома, її ніхто ніколи не оцінював.

ТРЕТЯ ФУНКЦІЯ з’явилася з моменту передачі до сфери управління Космічного агентства низки державних підприємств і військових частин ракетно-космічного профілю. Регламентується Законом України «Про управління об’єктами державної власності» та іншими документами. Оцінюється сукупним обсягом реалізації продукції підпорядкованих підприємств і організацій. Не тільки космічної, а всієї виробленої продукції. За підсумками 2019 року, держпідприємствами, які входять до сфери управління ДКАУ, реалізовано товарної продукції та послуг на суму 3,7 млрд грн.

Володимир Усов: У 2019 році держпідприємствами, які входять до сфери управління ДКАУ, реалізовано товарної продукції та послуг на суму 3,7 млрд грн.

– Можна сказати, що якась із цих функцій найбільш важлива, а інші – менш значущі?

– Ні, так не можна сказати. Уявіть, скажімо, що ви їдете на автомобілі і у якості першої функції використовуєте педаль газу (подаєте паливо в двигун), друга – кермо управління, а третя — ви як власник цієї машини тримайте особисті речі в багажнику. Яка з цих функцій головна? Всі три важливі і ви повинні вміти ними вміло користуватися. У випадку з ДКАУ ситуація складніша: у нас є цілий автопарк машин (підприємств): не всі з них державні. Необхідно виконати держзамовлення на перевезення, підтримати держсектор і дати можливість заробити на інших замовленнях.

– Добре. А як Ви оцінюєте ефективність виконання цих функцій Космічним агентством?

– Для того щоб оцінити ефективність виконання функції, необхідно для неї встановити мету. Ступінь наближення до мети і буде показником ефективності. Наприклад, для функції Держзамовлення спочатку повинні бути сформовані потреби держави в космічній продукції та послугах і закладені на це в бюджет необхідні кошти. Якщо річне Держзамовлення не виконується, то функція його супроводу неефективна. У нашому випадку відсутній сам механізм формування Державного космічного замовлення. Причому, не тільки ДКАУ має його формувати, а й інші міністерства і відомства. Як можна говорити про ефективність Держзамовлення, якщо третій рік немає Загальнодержавної космічної програми й українські суб’єкти космічної діяльності не затребувані державою, за винятком декількох бюджетних організацій і держпідприємств?

Функція Регулятора космічної діяльності повноцінно не виконується. ДКАУ вже багато років «не помічає» інші суб’єкти, які не входять до його сфери управління. Це не тільки приватні компанії, а також академічні інститути, технічні університети, підприємства оборонної промисловості та інші. Їх діяльність в космічній сфері ДКАУ не відслідковує, не регулює і не аналізує. Останній перелік суб’єктів космічної діяльності був сформований в 2011 році. В нього входили 92 юридичних особи, які мали ліцензії на космічну діяльність. Потім ліцензування було скасовано, і агентство втратило інтерес до «чужих» підприємств. Тому сукупну річну виручку всіх українських суб’єктів космічної діяльності ми просто не знаємо. В той же час, по всім космічним країнам світу така виручка підраховується. Загальний оборот світового космічного ринку становить понад 350 млрд доларів США. Дані щодо України в цьому обороті або взагалі відсутні, або представлені в обсязі держфінансування.

Функція Представника власника для підпорядкованих підприємств і організацій реалізується достатньо зрозуміло: закладаються цільові індикатори до фінансових планів підприємств, їх підсумки роботи аналізуються на колегіях ДКАУ, підраховується сукупний обсяг випуску і реалізації продукції, він порівнюється з аналогічними періодами минулих років, вживаються заходи реагування. На жаль, результат роботи підприємств галузі за минулий рік був негативним. У порівнянні з 2018 роком, обсяги реалізації продукції знизилися на 24%. В цьому році, в зв’язку з коронавірусом і економічною кризою, ситуація може бути ще гіршою.

– Ви пробували розібратися, чому повноцінно не виконувалися ці функції держуправління?

– Давайте спробуємо це зробити. У перші роки свого існування Агентство не мало підпорядкованих підприємств і здійснювало дві основні функції: Держзамовника і Регулятора. Саме так і працюють провідні космічні агентства світу – замовляють послуги і регулюють діяльність.

З 2000 року, після передачі до сфери управління НКАУ низки державних підприємств і військових частин ракетно-космічного профілю, а потім утворення нових держпідприємств і бюджетних організацій у Держзамовника і Регулятора додалася функція уповноваженого Представника власника. Після цього почалася трансформація функцій управління: перша функція Держзамовника і друга Регулятора стали застосовуватися в основному в інтересах третьої функції – Представника власника. Протягом останніх двадцяти років ДКАУ фінансує і регулює господарську діяльність підпорядкованих підприємств: від отримання кредитів під держгарантії до погашення боргів із заробітної плати, від призначення керівників до затвердження фінансових планів підприємств, від затвердження завдань на переговори до видачі дозволів на зовнішньоекономічну діяльність…

У підсумку, Агентство стало Замовником і Регулятором тільки для підпорядкованих підприємств, а космічна діяльність в країні залишилася без належної уваги.

Володимир Усов: Космічна діяльність в країні залишилася без належної уваги.

– Ви вважаєте, що функції держуправління необхідно переглядати?

– Скоріше – організувати їх повноцінне виконання. В першу чергу, потрібно скорегувати структуру центрального апарату Космічного агентства. Зараз в штатному розкладі ДКАУ – дванадцять підрозділів. Дев’ять з них забезпечують саме агентство і регулюють підлеглі підприємства. Тільки три підрозділи займаються питаннями космічної діяльності, але, знову ж таки, в основному в інтересах підпорядкованих підприємств.

Для здійснення своїх повноважень у структурі ДКАУ повинні бути чітко виділені підрозділи для реалізації основних функцій управління: Держзамовника, Регулятора, Представника власника.

– З функціями управління ДКАУ ми трохи розібралися. А тепер давайте поговоримо про основний об’єкт регулювання – космічну діяльність в Україні. Що до неї входить, крім створення ракет і супутників?

– Загальний зміст космічної діяльності визначено Законом України. Основні її види можна об’єднати в чотири групи: Наукові дослідження, Забезпечення життєвого циклу ракетно-космічної техніки, Космічні послуги і Допоміжні послуги.

До першої групи входять космічні наукові дослідження і наукові дослідження зі створення РКТ. До другої групи належать види діяльності, пов’язані з ракетами-носіями, космічними апаратами, наземною інфраструктурою. У третій групі – послуги з контролю космічного простору, супутникового мовлення, супутникової навігації, спостереження за Землею. Допоміжні послуги – це послуги технічного регулювання, космічного страхування, правового забезпечення, зовнішньоекономічної діяльності, комерціалізації, освіти, маркетингу, інформаційної підтримки.

– Як Ви можете охарактеризувати загальну картину космічної діяльності в Україні?

– Детальну картину по всіх видах космічної діяльності ще належить отримати. Але, попередні загальні висновки можна зробити такі:

1) В Україні найбільш розвинені розробка і виробництво ракетно-космічної техніки, перш за все, ракет-носіїв, двигунів і їх складових частин;

2) Наукові дослідження мають великий потенціал, але поки повноцінно не затребувані;

3) Сфера космічних послуг – не розвинена і функціонує в мінімальних обсягах, в основному для держпотреб.

У світовому поділі праці на космічному ринку – все «з точністю до навпаки». Створення РКТ займає кілька відсотків в загальному обсязі фінансування і цей сектор сильно не росте. Щорічно збільшується кількість масштабних наукових місій і обсяг їх фінансування. Зростає комерційна виручка від послуг зв’язку, навігації та зйомки. Причому, різке зростання цієї виручки очікується після введення в експлуатацію низькоорбітальних супутникових угруповань.

– Зрозуміло, що держава не в змозі повністю профінансувати всі ці види діяльності. Як же тоді їх розвивати?

– Зараз жодна держава не фінансує всю космічну тематику тільки з бюджету. Для того щоб розвивався космічний ринок необхідні покупці, продавці та умовний прилавок між ними. На цьому ринку держава – один з покупців. Головним завданням Регулятора має бути облаштування ринку, на який з одного боку прилавка прийдуть продавці зі своєю продукцією, а з іншого – покупці з грошима. Наше завдання – прописати правила торгівлі, залучити на ринок продавців і покупців, налагодити сертифікацію і контроль якості продукції, стежити за дотриманням правил купівлі-продажу і безпекою процесів. Причому, Регулятор повинен взаємодіяти як з покупцями, так і з продавцями.

Чинний Закон України «Про космічну діяльність» регулює тільки одну сторону учасників ринку – продавців (суб’єктів) космічної діяльності, залишивши без належної уваги другу сторону – покупців (замовників) результатів цієї діяльності. Це цілком зрозуміло: багато років у нас був один замовник – держава. Ось і виходить, що ДКАУ намагається вчити підлеглі підприємства будувати ракети і супутники, а має, перш за все, замовляти ці послуги для держпотреб і створювати умови для розвитку космічної діяльності. Тобто, необхідно переходити від ручного управління підприємствами до формування державного замовлення та регулювання космічного ринку.

Потенціал для комерційного зростання космічної діяльності в Україні закладений в розширенні участі в міжнародних місіях і в розвитку внутрішнього ринку космічних послуг, перш за все, дистанційного зондування Землі, зв’язку, навігації.

Володимир Усов: Необхідно переходити від ручного управління підприємствами до формування державного замовлення та регулювання космічного ринку.

– Очевидно, що регулювання космічного ринку має відбуватися з метою його зростання і розвитку. Як оцінювати цей ріст і до чого ми повинні прагнути?

– Для початку потрібно навчитися підраховувати оборот на ринку: загальну суму покупок і загальну суму продажів. Ці суми дорівнюють одна одній і однаково важливі. В оглядах світових консалтингових компаній детально аналізують і першу, і другу. На першому етапі простіше отримати сукупну фінансову виручку вітчизняних продавців – обсяг грошових коштів, отриманих ними від реалізації космічних товарів, робіт і послуг. Потім потрібно проаналізувати структуру замовлень – що, ким і на які суми замовляється, які перспективи.

Тепер про те, до чого треба прагнути в економічному сенсі. Щорічне зростання виручки світового космічного ринку становить 5-7%. За прогнозами, до 2040 року світова виручка від космічної діяльності може досягти 1 трлн доларів США – очікується триразовий підйом за 20 років. Буде логічним сформулювати довгострокову економічну мету України в космічній сфері як зростання виручки не нижче за світове.

Поставлена мета дозволить сформулювати завдання регулювання для трьох сегментів космічного ринку:

1) Для держсектора – задоволення потреб держзамовників в космічних дослідженнях, продуктах та послугах. Об’єкт регулювання – космічна діяльність, яка фінансується з Держбюджету. Механізми – Загальнодержавна космічна програма, інші бюджетні програми та замовлення, законодавство за видами космічної діяльності та публічним закупівлям.

2) Для комерційного внутрішнього ринку – отримання виручки суб’єктами космічної діяльності за рахунок задоволення потреб українських замовників в космічних продуктах і послугах. Об’єкт регулювання – космічна діяльність як бізнес в Україні. Механізми регулювання – стратегія розвитку космічних послуг, державно-приватне партнерство, підтримка національного виробника, податкові пільги, кредитування бізнесу.

3) Для зовнішнього ринку – отримання виручки суб’єктами космічної діяльності за рахунок виконання зарубіжних замовлень і участі в міжнародних проєктах. Об’єкт регулювання – космічна діяльність як бізнес за кордоном. Механізми регулювання – стратегія розширення участі в міжнародних проєктах і коопераціях, політична підтримка, митне стимулювання, державна підтримка експорту.

– Ви вважаєте, що ДКАУ здатне самостійно впоратися з цими завданнями регулювання?

– Для цього необхідна відповідна організаційна структура у всій вертикалі державного управління. Відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», міністерства формують державну політику у ввірених їм сферах, а агентства і служби – реалізують цю політику. Тому, профільні міністерства повинні формувати свої потреби в результатах космічної діяльності та закладати на це необхідні кошти, а потім контролювати процес реалізації політики в своїх сферах: МЗС – в міжнародній, СБУ – у сфері національної безпеки, Служба розвідки – у своєї сфері, Міноборони – в сфері оборони, МВС – в сфері правопорушень, надзвичайних ситуацій і прикордонного контролю, Мінекології – в природоохоронній, Міннауки – в науковій та освітній, Мінекономіки — в аграрній та промисловій сферах.

Тобто, формування своїх політик і потреб для космічної сфери здійснюють кілька центральних органів з президентської та урядової вертикалей. Тому виникає необхідність в органі, що буде координувати узгодження спільної космічної політики та затвердження єдиного Державного космічного замовлення – за аналогією з затвердженням на РНБО Стратегії національної безпеки і Держоборонзамовлення. Оптимальний варіант – створення Національної ради з космічної діяльності при Президентові України, оскільки силові відомства і МЗС підпорядковуються главі держави. Така Рада вже створювалася при Президенті Ющенко, але була розформована його наступником.

Після затвердження Нацрадою цільових орієнтирів, ДКАУ має за рахунок держзамовлення задовольняти потреби держорганів в космічних послугах і продукції, за рахунок повноважень власника координувати діяльність підлеглих підприємств, за рахунок регуляторних повноважень направляти космічну діяльність на досягнення економічної мети.

Для взаємодії ДКАУ з українськими учасниками космічної діяльності буде корисним консультаційний орган – Рада професійних асоціацій і об’єднань. Її основне завдання – взаємодія з реальними гравцями космічного ринку України, обговорення проблем і перспектив, координація попиту і пропозицій, впровадження механізмів саморегулювання космічної діяльності. Для підлеглих держпідприємств і акціонерних товариств такий орган вже існує – галузева колегія ДКАУ.

– Для здійснення цих перетворень буде потрібна зміна чинного законодавства?

– Більшість пропонованих заходів може бути здійснена в рамках чинного правового поля, причому починати потрібно з реформування і перезавантаження структури ДКАУ, створення Національної ради з космосу і Ради учасників космічної діяльності, прийняття Загальнодержавної космічної програми України, формування Держзамовлення на наступний рік. Надалі, доопрацюванню підлягає Закон України «Про космічну діяльність» і необхідний новий закон «Про корпоратизацію державних підприємств космічної галузі».

– Що дасть здійснення пропонованих заходів?

– Це дозволить побудувати нову екосистему космічної діяльності в Україні – з сучасними органами управління та регулювання, зрозумілими функціями держуправління і механізмами саморегулювання, затребуваними видами діяльності на внутрішньому і зовнішньому ринках, рівноправними учасниками космічної діяльності. Всередині екосистеми повинні запрацювати такі драйвери інноваційної економіки, як акселератори, бізнес-інкубатори та інші сучасні механізми. Економічним результатом розвитку екосистеми повинне бути стійке зростання доходів від космічної діяльності.

– Ми з Вами проговорили модель екосистеми космічної діяльності –машини, яку треба побудувати. А куди на ній далі їхати?

– Для цього необхідна Дорожня карта – довгострокова Стратегія космічної діяльності України, як мінімум на 10 років. Перед її формуванням ми повинні визначитися з державними потребами в космічній сфері і почати діалог з потенційними замовниками на внутрішньому комерційному ринку. Необхідно переосмислити перспективи та тенденції світового космічного ринку, визначитися з нашими стратегічними партнерами і інтересами України. Загалом, це окрема велика робота, яку повинні провести Держава, Суспільство і Бізнес. Нам необхідно разом відповісти на ключове питання: «Навіщо Україні Космос?»

Володимир Усов: Нам необхідно разом відповісти на ключове питання: «Навіщо Україні Космос?»

– Таку роботу в минулому році почала Асоціація «Космос» спільно з Інститутом космічних досліджень. Підготовлено робочий документ «Спейс Віжен 2030», як основа для розробки Стратегії космічної діяльності України. Він був схвалений Радою з космічних досліджень Національної академії наук.

 Наскільки я знаю, Космічне агентство не брало участі в підготовці цього документу. Нам слід об’єднати зусилля і залучити інші держоргани, громадські організації та бізнес-спільноту. Космічна стратегія – це предмет компромісу всіх зацікавлених учасників, інакше вона нежиттєздатна. Я готовий до співпраці і діалогу в цьому напрямку.

– Дякуємо Вам за інтерв’ю. Якщо можна, пропонуємо продовжити наш діалог під час наступних зустрічей.

— Домовилися. І вам дякую за питання.

Розмовляли Микола Мітрахов і Сергій Редчиць. Фото – Олександр Бобровицький.

Дивіться також:

28.09.2020

21 – 25 вересня в селі Новосілки Вишгородського району на території оздоровчо-реабілітаційного центру «Мрія», де розташований Регіональний відділ спостереження космічного простору та балістико-навігаційного забезпечення, відбулися  оперативно-спеціальні збори керівного складу НЦУВКЗ та керівників філій. Теоретичні та практичні заняття були присвячені актуальним  […]

Детальніше
15.09.2020

14 вересня 2020 року в Одесі відбулася наукова конференція на тему «Впровадження космічних технологій в розвиток економіки України». Даний захід проходив в форматі робочої зустрічі учасників утвореного влітку 2020 року науково-технологічного кластеру «Причорноморський». Коментуючи перші результати роботи вищевказаної організації, хочеться […]

Детальніше
03.09.2020

3 вересня 2020 року, о 04:51:10 за київським часом, з космодрому Куру у Французькій Гвіані відбувся 15-й успішний пуск європейської ракети-носія (РН) легкого класу Vega. Про це повідомляється на сторінці КБ «Південне» у Facebook. В рамках програми Європейського космічного агентства під […]

Детальніше
© 2020 НЦУВКЗ
Веб-сайт НЦУВКЗ знаходиться в дослідній експлуатації
Копіювання матеріалів тільки за наявності посилання на веб-сайт НЦУВКЗ
Сайт розроблено - Space-inform