Recent attacks on cloud facilities and ground-based satellite infrastructure have heightened concerns, that some of the space industry's most critical assets are becoming targets in today's conflicts. Despite that, that ground stations are a necessary link between satellites and users, they were overlooked for a long time, unlike orbital vehicles and rockets, which launch them into orbit.
Це почало змінюватися у 2022 році після кібератаки на мережу супутникового інтернету KA-SAT компанії Viasat на початку російського вторгнення в Україну. Хакери розгорнули шкідливе ПЗ через наземні системи, що призвело до збою десятків тисяч абонентських терміналів широкосмугового доступу по всій Європі, переважно в Україні. In March 2026 року ракетний удар поцілив у комерційний телепорт, що належить люксембурзькому оператору супутникового зв’язку SES в Ізраїлі, пошкодивши частину антенного поля після ізраїльських та американських військових операцій проти Ірану. Amazon Web Services, американський гігант дата-центрів, повідомив про удари дронів по своїй інфраструктурі в Об’єднаних Арабських Еміратах та Бахрейні.
Усі ці інциденти підкреслюють ширшу зміну: в епоху, коли комерційний космос та хмарні мережі все глибше інтегруються у військові операції, інфраструктура, яка приймає, обробляє та розподіляє супутникові дані, привертає нову увагу як вразлива точка для атак. Для операторів супутників та наземних станцій це спонукає ретельніше вивчати питання резервування, захисту та чи потрібно активи, які раніше вважалися комерційною підтримкою, тепер розглядати як частину поля бою.
Французький стартап Skynopy та інші провайдери наземних станцій зазначають, що географічно різноманітна інфраструктура стає дедалі важливішою для операційної стійкості, особливо з переходом космічної галузі до систем подвійного призначення, які підтримують як комерційні, так і оборонні застосування. Skynopy розробила програмне забезпечення для маршрутизації супутникових даних через мережу з 17 наземних станцій, що дозволяє перенаправляти трафік на альтернативний сайт у разі збоїв. Розподілені мережі також допомагають зменшити затримку для чутливих до часу застосунків, таких як спостереження за Землею. Skynopy продемонструвала SpaceNews ефективність супутникового моніторингу, навівши приклад оперативної фіксації 64-кілометрової військової колони, що рухалася у напрямку Києва на початку повномасштабного вторгнення росії. Але передача цих даних аналітикам на землі зайняла час, оскільки космічні апарати на низькій орбіті без міжсупутникових зв’язків повинні чекати, поки пролетять над схваленою наземною станцією, щоб завантажити дані. Skynopy зазначає, що для архітектур з обмеженою кількістю сайтів, затримка зазвичай становить 90 хвилин і більше, не враховуючи обробку даних для перетворення їх на придатну для використання розвідінформацію. Однак стартап стверджує, що оператори супутників можуть скоротити затримку завантаження до приблизно 20–40 хвилин, використовуючи більш географічно різноманітну мережу наземних станцій.
Founded in 2015 році американська Atlas Space Operations застосовує подібний підхід до стійкості, використовуючи програмне забезпечення для підключення операторів до федеративної мережі з понад 34 наземних сайтів по всьому світу. Засновник і технічний директор Atlas Бред Боде зазначив, що перенаправлення трафіку не є головною проблемою при збої сайту, оскільки програмно-визначені мережі можуть перенаправляти супутникові канали майже в реальному часі по розподіленій інфраструктурі. Головна перешкода — регуляторна. Наземні станції повинні мати ліцензію на передачу даних конкретним супутникам і ці ліцензії географічно обмежені. Операторам супутників слід планувати більше ліцензованих сайтів, ніж вони очікують використовувати, а регуляторам потрібно швидше впроваджувати більш гнучкі та оперативні моделі ліцензування.
Великі угруповання, такі як Starlink від SpaceX, дедалі частіше використовують міжсупутникові зв’язки для передачі даних у космосі та зменшення залежності від наземної інфраструктури загалом. Також розробляються комерційні угруповання для ретрансляції даних, щоб надати подібні можливості меншим операторам. However, оскільки країни інвестують в антисупутникову зброю та інші контркосмічні можливості, перенесення більшої частини мережі на орбіту може змістити ризик, а не усунути його. Навіть обмежені атаки на орбіті можуть створити каскадне сміття, яке потенційно зашкодить ширшим космічним операціям та послугам, що від них залежать. Збереження потоку даних під час кризи може залежати не менше від того, наскільки добре вузли зможуть пережити збої, ніж від їхньої кількості та розташування.
Source: https://spacenews.com