Космічний апарат NASA New Horizons, перебуваючи на відстані понад 8,8 мільярда кілометрів від Землі у поясі Койпера, став учасником унікального експерименту — першої у світі демонстрації зоряної навігації в умовах глибокого космосу.
Результати дослідження, які вже прийняті до публікації в The Astronomical Journal, доступні у вигляді препринту на сервері arXiv.
У ході тесту команда міжнародних астрономів скористалась унікальним розташуванням апарата, що прямує до міжзоряного простору, і провела зйомку двох найближчих до нас зірок — Проксими Центавра (4,2 світлових роки від Землі) та Вовка 359 (7,86 світлових роки).
З погляду New Horizons, ці зорі змістились на небі порівняно з тим, як вони виглядають із Землі — це явище відоме як зоряний паралакс. Вимірявши зміну положення зірок і зіставивши її з тривимірною моделлю навколишнього зоряного простору, дослідники змогли обчислити положення апарата з точністю приблизно 6,6 мільйона кілометрів. Для порівняння, це еквівалентно похибці в 66 сантиметрів при вимірюванні відстані від Нью-Йорка до Лос-Анджелеса.
Попри те, що це лише демонстраційний експеримент і не призвів до науково значущих результатів, дослідники зазначають, що спостереження великого паралаксу з двох надзвичайно віддалених точок дає яскраве уявлення про принципи астрономічних вимірювань.
Основною метою місії New Horizons було дослідження карликової планети Плутон і її найбільшого супутника — Харона. Після 9,5 років польоту і подолання понад 5 мільярдів кілометрів, апарат передав перші в історії детальні зображення цих далеких тіл Сонячної системи.
На етапі розширеної місії New Horizons продовжує вивчати геліосферу і, за прогнозами, у найближчі роки перетне так званий “ударний фронт” — межу між Сонячною системою та міжзоряним простором.
Джерело: https://phys.org/news/2025-07-horizons-successful-deep-space-stellar.amp