Перший студентський космічний прилад в Україні новий етап розвитку аерокосмічної інженерії

Україна зробила важливий крок у розвитку космічних технологій – стартував проєкт зі створення першого студентського космічного приладу, який стане основою корисного навантаження майбутнього супутника. Розробка ведеться на базі Головної астрономічної обсерваторії НАН України (ГАО) у співпраці з провідними експертами у сфері аерокосмічної інженерії.

Запуск проєкту та його цілі.

В рамках пресконференції «Майбутнє космічної інженерії в Україні» було офіційно представлено цей унікальний студентський проєкт. Його основна мета – розробка спектрометра для майбутнього супутника, що дасть студентам можливість отримати практичний досвід роботи з реальними космічними технологіями.

Етапи реалізації:

  • Перший етап – створення макета корисного навантаження, що вже розпочато.
  • Другий та третій етапи – безпосередня розробка супутника та його запуск у космос.

Як зазначає прессекретарка ГАО Олена Компанієць, проєкт має не лише освітню, а й практичну цінність: студенти отримають винятково ті знання, які будуть потрібні для створення супутника.

Відбір студентів і навчальний процес.

Для участі в проєкті було відібрано сім студентів з високим рівнем знань у математиці, фізиці та програмуванні. Відбір проводився через мотиваційні листи та співбесіди.

За словами Івана Синявського, керівника відділу атмосферної оптики та приладобудування ГАО, навчання студентів передбачає практичний підхід – вони не просто вивчають теорію, а безпосередньо працюють над розробкою приладу.

Міжнародний досвід та перспективи.

Засновник стартапів MySat і Aerobavovna Дмитро Хмара наголошує, що подібні студентські ініціативи є звичайною практикою у світі, проте в Україні їх майже не реалізовували.

Головні виклики:

  • Українські студенти знають теорію супутникобудування, але не мають змоги працювати з практичними компонентами.
  • Відсутність широкої державної підтримки уповільнює розвиток малих космічних стартапів.
  • Потрібна інтеграція міжнародного досвіду для вдосконалення технологій.

З цією метою планується використання міжнародних практик та співпраця з іноземними експертами.

Стратегічне значення проєкту для України.

Як зазначає Руслана Тулупова, керівниця ГО «Агенція позашкільної освіти», подібні ініціативи мають ключове значення для розвитку:

  • Економіки – залучення інвестицій у технологічний сектор.
  • Національної безпеки – розвиток власних супутникових технологій.
  • Навігації та зв’язку – створення незалежних українських космічних систем.
  • Обробки інформації – можливість отримання власних даних із супутників.

Також триває реєстрація громадської організації «Bee First», яка стане майданчиком для реалізації майбутніх космічних проєктів.

Подальші плани та перспективи.

У найближчі роки планується масштабування проєкту, зокрема:

  • Розширення студентської команди.
  • Пошук фінансування для розробки та запуску супутника.
  • Інтеграція нових технологій у майбутні розробки.

Джерело: https://mao.kiev.ua/index.php/ua/spaceengineering