Вибух важкої ракети New Glenn 28 травня 2026 року під час статичних вогневих випробувань (static fire test) на стартовому комплексі LC-36 став критичним ударом, який оприлюднив крихкість усієї пускової інфраструктури США
Ця катастрофа спричинила каскад системних проблем для американської космонавтики:
Затримка посадки на Місяць: New Glenn є ключовим елементом для виведення на орбіту багаторазового місячного лендера Blue Moon (місія Artemis 3/4). Політичні експерти прогнозують, що інцидент може змістити графік участі Blue Origin у місячній програмі щонайменше на рік.
Пошук додаткових грошей: Експерти NASA та Конгрес США вже обговорюють виділення екстреного додаткового фінансування для модернізації космопортів, оскільки критична залежність від успіху New Glenn та Starship стала очевидною.
Єдиний стартовий майданчик: Комплекс LC-36 є єдиним діючим пусковим майданчиком для New Glenn на мисі Канаверал. Його руйнування (включно із падінням 180-метрової вежі грозовідводу та повним знищенням транспортно-установочного агрегату) повністю заблокувало польоти компанії.
Монополія SpaceX: Аварія посилила пусковий дисбаланс. Ринок США залишився майже у стовідсотковій залежності від ракет Falcon 9 компанії SpaceX, що суперечить стратегії нацбезпеки США щодо диверсифікації постачальників.
Зрив планів Джеффа Безоса: Цей політ (місія NG-4) мав вивести на орбіту чергову велику партію супутників зв’язку Amazon Project Kuiper для конкуренції зі Starlink. Тепер розгортання сузір’я Kuiper суттєво уповільнюється через дефіцит альтернативних важких носіїв.
Попри колосальні масштаби руйнувань, генеральний директор Дейв Лімп повідомив, що резервуари з паливом (метан, водень, кисень) дивом уціліли. Blue Origin вже розпочала реконструкцію і презентувала концепт оновленого майданчика з горизонтально-вертикальною інтеграцією ракет за допомогою кранів, заявляючи про намір повернутися до польотів до кінця 2026 року.
Для вирішення критичної ситуації, яка склалася після аварії на LC-36, Космічні сили США, NASA та FAA розглядають кілька екстрених урядових варіантів:
Державні субсидії на відновлення: Конгрес США обговорює виділення цільових грантів для прискорення відбудови LC-36, оскільки цей майданчик є стратегічно важливим для національної безпеки та місячної програми.
Розконсервація старих майданчиків: Космічні сили США розглядають можливість швидкої передачі та переобладнання інших незадіяних стартових комплексів на мисі Канаверал (наприклад, SLC-41 або SLC-37 після виведення з експлуатації ракети Delta IV Heavy) під потреби нових комерційних гравців.
Перерозподіл контрактів Space Force: Для зменшення критичної залежності від SpaceX уряд планує посилити фінансову підтримку та передачу пускових замовлень іншим альтернативним операторам, таким як United Launch Alliance (ULA) з їхньою ракетою Vulcan, яка використовує ті самі двигуни BE-4.
Перенесення місій на Західне узбережжя: Стимулювання компаній переносити всі можливі оборонні та комерційні пуски на базу Космічних сил Ванденберг у Каліфорнії, щоб максимально розвантажити пусковий графік у Флориді.
Посилення нагляду за вогневими випробуваннями: FAA може переглянути правила проведення статичних пропалювань (static fire tests) поблизу критичної інфраструктури, вимагаючи від компаній додаткових захисних екранів або більшої дистанції від веж обслуговування.
Прискорене узгодження екологічних ліцензій: Створення «зеленого коридору» для швидкого затвердження інженерних змін у конструкції майданчиків під час їхньої реконструкції, щоб уникнути бюрократичних затримок на місяці.
Урядовий контроль над пусковим графіком: У разі утворення великої черги на вцілілих майданчиках, Космічні сили США та NASA мають юридичне право запровадити систему національного пріоритету, відсуваючи комерційні супутники (як-от Amazon Kuiper або Starlink) заради наукових місій Artemis та військових апаратів.
Джерело: https://spacenews.com