У разі бездіяльності з боку європейських країн домінування у космічному просторі можуть перебрати на себе Китай, росія та приватні американські компанії, зокрема SpaceX. Представники НАТО наголошують, що без повноцінної космічної стратегії говорити про європейський суверенітет неможливо.
США, зі свого боку, очікують від європейських союзників більшої самостійності у стратегічних напрямах – у тому числі й у космосі. Для Європи це може стати шансом переглянути свою політику та зміцнити позиції.
Війна росії проти України наочно продемонструвала значення космічних технологій для військових операцій: вони відіграють ключову роль у комунікаціях, навігації та розвідці. Разом із тим з’ясувалося, що європейська оборонна здатність сильно залежить від обмеженої кількості американських компаній – переважно SpaceX. Власна супутникова система ЄС IRIS², яка мала б забезпечити більшу автономність, буде готова не раніше 2030 року.
Паралельно з цим космос усе більше перетворюється на потенційне поле бою. У НАТО відзначають зростання активності Китаю та росії, які, ймовірно, розробляють нові види озброєнь для космічного використання, зокрема орбітальні бомби та засоби для виведення супутників з ладу або їх глушіння. Також висловлюються побоювання щодо можливого розміщення ядерної зброї на орбіті.
У зв’язку з цим Альянс потребує кращого моніторингу та аналітики ситуації у космосі, а також здатності швидко реагувати на загрози. Космічне командування США вже визнало космос «висококонкурентним стратегічним середовищем», де перевагу зможуть здобути ті, хто зуміє об’єднати державні й комерційні ресурси.
Виклики для європейського бізнесу
Мілітаризація космосу призводить до зміни технологічної та економічної архітектури галузі. Європейські компанії наразі зосереджені на створенні великих геостаціонарних супутників. Проте нові реалії вимагають диверсифікації: необхідно розвивати дешевші та мобільніші сузір’я супутників на низькій орбіті. Такі супутники коштують у десятки разів менше та забезпечують гнучкість у розгортанні й заміні.
Попри сильні позиції у традиційному сегменті завдяки таким компаніям, як ArianeGroup, Європа серйозно відстає в сегменті New Space – ринку молодих компаній, що впроваджують інноваційні моделі. Цей сектор наразі практично монополізований SpaceX, яка зробила прорив завдяки багаторазовим ракетам і низькій вартості запусків.
Європейські стартапи поки що зазнають невдач. Так, перша спроба запуску ракети Spectrum німецької Isar Aerospace завершилась вибухом менш ніж за хвилину після старту. Інші компанії змушені користуватись послугами американських операторів – зокрема SpaceX.
Одним із можливих рішень для подолання відставання може стати ухвалення Європейського оборонного акту, який передбачав би фінансові, податкові та регуляторні стимули для розвитку подвійних (цивільно-військових) технологій. Мета – підтримати європейських інноваторів і зміцнити власну технологічну базу.
Також пропонується створення європейського аналога американського космічного ринку Joint Commercial Operations – платформи для швидкого доступу військових до комерційних технологій, зокрема в галузі розвідки та просторового моніторингу.
Роль НАТО: від спостереження до дій
НАТО вже зараз активізує свою присутність у космосі. Альянс формує інструменти для просторової обізнаності, які дозволять краще бачити й аналізувати ситуацію на орбіті, а також координувати колективні дії. Такий підхід посилить політичну вагу реакції, оскільки відповідь Альянсу має більше значення, ніж дії окремої держави.
Ключовими космічними гравцями в НАТО залишаються США, Франція, Велика Британія, Італія, Норвегія, Канада та Німеччина. Проте, попри визнання космосу як окремої операційної сфери ще у 2019 році, оновлені оборонні цілі Альянсу досі не повною мірою враховують цю сферу.
Очікується, що в найближчі роки країни-члени або розподілять між собою необхідні функції, або передадуть частину потреб на аутсорсинг НАТО. Також розглядається модель спільного володіння супутниковими системами.
На саміті НАТО в Гаазі в червні очікується зосередження уваги на фінансових питаннях – зокрема на пропозиції США щодо збільшення оборонних витрат до 5% ВВП. Питання космосу, найімовірніше, залишиться на другому плані, хоча його стратегічна вага лише зростатиме.