Лабораторія прикладної фізики Університету Джона Гопкінса офіційно перейшла до етапу збірки одного з найнезвичайніших апаратів в історії освоєння космосу — безпілотного гвинтокрила Dragonfly. Новітній дрон — це повноцінний автономний робот розміром із невеликий автомобіль. На відміну від марсоходів, які роками долають кілька десятків кілометрів, літаючий дослідник зможе «стрибати» на величезні відстані, досліджуючи різні регіони Титана за один сеанс польоту.
Опинившись на поверхні супутника в 2034 році, апарат займатиметься комплексним аналізом: від вивчення складу атмосфери до сейсмічних вимірювань. Найбільший інтерес становить хімічний склад поверхні. Під товстим шаром льоду на Титані ховається глобальний океан із солоною водою, що робить цей світ одним із найперспективніших місць для пошуку іншопланетного життя.
Загальна вартість місії оцінюється у 3 млрд доларів. Оскільки Dragonfly розрахований на тривалу роботу, сонячна енергія йому не допоможе — крізь густий смог Титана пробивається занадто мало світла. Тому Dragonfly працюватиме на ядерній енергії. Апарат оснастять багатоцільовим радіоізотопним термоелектричним генератором. Паливні стрижні з плутонієм генеруватимуть тепло, яке перетворюватиметься на електрику, живлячи електроніку, сервоприводи та наукові прилади. Ця технологія вже успішно зарекомендувала себе на марсоходах Curiosity
та Perseverance.
Старт місії запланований на 2028 рік за допомогою ракети-носія Falcon Heavy компанії SpaceX. Після злету апарат проведе у космосі шість років польоту крізь Сонячну систему, а у 2034-му році нарешті розправить свої гвинти над озерами та річками рідкого етану.
Джерело: https://universemagazine.com