На Міжнародну космічну станцію (МКС) прибув інноваційний мікроскоп, створений для дослідження того, як мікроорганізми адаптуються до екстремальних умов життя в космосі. Пристрій має назву Extant Life Volumetric Imaging System — або просто ELVIS.
Мікроскоп розроблений дослідниками з Університету штату Орегон у співпраці з Лабораторією реактивного руху NASA в Каліфорнії та за підтримки Національної лабораторії МКС. Він прибув на орбіту 22 квітня на борту вантажної капсули SpaceX Dragon, в межах 32-ї комерційної місії постачання для NASA.
ELVIS використовує новітню голографічну технологію — об’ємну (3D) мікроскопію — яка дозволяє створювати тривимірні зображення мікроорганізмів і клітин. Завдяки цьому можна детально вивчати структуру і поведінку живих клітин у стані мікрогравітації — унікальному середовищі, доступному лише в космосі.
Метою місії є виявлення, як саме мікроскопічне життя змінюється в умовах космосу. Результати можуть мати значення не лише для медицини чи мікробіології на Землі, але й допомогти в майбутньому шукати життя на інших планетах і супутниках, таких як Європа (супутник Юпітера) або Енцелад (супутник Сатурна).
На відміну від традиційних мікроскопів, що дають лише плоске зображення, ELVIS дозволяє бачити й відстежувати клітинні зміни у тривимірному просторі. Це дає змогу фіксувати найдрібніші рухи, які вказують на ознаки життя або на клітинні реакції на нові умови. Також це дозволяє відрізнити справжні клітини від неорганічних частинок — наприклад, від пилу чи мінералів, які часто маскуються під мікроорганізми.
Під час перебування на МКС мікроскоп досліджуватиме два надзвичайно стійких організми: Euglena gracilis — мікроводорость, відома здатністю адаптуватися до найрізноманітніших умов, та Colwellia psychrerythraea — бактерію, що живе у глибоких холодних океанічних водах. Вивчаючи їх у космосі, вчені прагнуть виявити не лише зовнішні зміни, а й внутрішні — на генетичному рівні.
ELVIS спроєктовано спеціально для роботи у складних умовах космосу. Його конструкція передбачає високу надійність, низьке енергоспоживання та автоматизоване керування, що зменшує потребу в участі астронавтів і дозволяє проводити досліди з мінімальними перервами.