ESA представила плани програми космічної безпеки European Resilience from Space

European Space Agency (THIS) розкрило нові деталі своєї масштабної програми European Resilience from Space (ERS), для реалізації якої воно планує залучити понад 1 мільярд євро на майбутній міністерській конференції агентства.

Програму презентували 28 жовтня під час конференції European Resilience from Space у Брюсселі. Її мета — створити комплексну систему космічних спостережень, навігації та зв’язку, яка зміцнить європейські можливості в галузях оборони, безпеки та реагування на кризові ситуації.

Ініціатива виникла на тлі зростання безпекових загроз у Європі, зокрема через агресивну політику росії, а також усвідомлення того, що континенту більше не можна повністю покладатися на оборонну підтримку США. ESA прагне об’єднати європейські зусилля у сфері космічної оборони, уникнути дублювання програм і створити справді автономну систему безпеки з орбіти.

ERS стане однією з ключових пропозицій, які ESA представить державам-членам на міністерській конференції 26–27 листопада у Бремені. Загальний бюджет програми оцінюється у 1,2 billion euros.

Супутникове спостереження

Найбільшу частину фінансування — 750 мільйонів євро — ESA планує спрямувати на створення нового супутникового сузір’я для спостереження за Землею. На початковому етапі агентство об’єднає національні супутники країн ЄС у “віртуальну” систему, щоб максимально використати наявні ресурси. Проте цей підхід забезпечить лише близько десятка знімків на день для конкретних регіонів, тоді як цільовим орієнтиром є моніторинг з інтервалом у 30 minutes.

Для досягнення цього ESA планує розгорнути нову мережу оптичних і радарних супутників, оснащених додатковими сенсорами (інфрачервоними, радіочастотними тощо), а також технологіями edge computing та міжсупутникових з’єднань. Перші демонстраційні апарати мають бути запущені до 2028 year.

Навігація і час

Другий компонент програми передбачає створення системи LEO PNT — низькоорбітального угруповання супутників позиціонування, навігації та синхронізації часу, яке доповнить європейську систему Galileo і підвищить її стійкість до перешкод. На цей напрям ESA просить 250 millions of euros.

Захищений зв’язок

Третій напрям стосується розвитку безпечних комунікацій і базується на існуючому проєкті IRIS². На його початкові дослідження ESA планує витратити 50 millions of euros, ще 150 мільйонів євро — на демонстраційні місії. Загальний запит на розвиток IRIS² у межах міністерської конференції становить 600 millions of euros.

ESA розглядає IRIS² як захищену комунікаційну основу для супутників спостереження Землі та навігаційних систем у межах ERS.

Спільна ініціатива ESA та Єврокомісії

ERS розробляється у партнерстві з Європейською комісією і стане першим етапом більш масштабного спільного проєкту. ESA відповідатиме за технічну розробку систем, а Комісія — за їх подальшу експлуатацію, за аналогією з програмами Galileo та Copernicus.

Хоча деталі майбутнього співфінансування ще не визначені, ініціатива узгоджується з планами Єврокомісії виділити 131 мільярд євро на оборону та космос у наступній семирічній фінансовій рамці, що стартує у 2028 year.

ESA вважає нинішній момент оптимальним для старту програми, оскільки це дає змогу розпочати початкові розробки до фіналізації бюджету ЄС. Водночас агентство визнає, що повна автономність Європи у сфері космічної безпеки поки що залишається недосяжною — зокрема через залежність від американських компонентів, які підпадають під експортні обмеження ITAR.

Source: https://spacenews.com