Система Galileo використовує наземні станції підвищення сигналу (ULS) для забезпечення точної навігації користувачів по всьому світу. Ці станції передають супутникам необхідні дані, включно з інформацією для обчислення орбіт і корекцію годинників.
Традиційно такі повідомлення передаються за допомогою тарілчастих антен, проте нещодавно на майданчику Європейського космічного агентства (ESA) у Реду, Бельгія, протестували новий тип наземної антени – фазовану решітку (phased array). Цей проект був реалізований у рамках програми Horizon 2020 для науково-дослідних та інноваційних розробок, метою якої є оновлення технологій Galileo. Нова антена потенційно може покращити роботу системи.
На відміну від традиційних станцій з тарілчастими антенами, які використовують механічне наведення для відстеження одного супутника, фазовані решітки керують радіохвилями електронним шляхом. Це забезпечує швидше наведення та перенаведення на супутники, підвищує надійність протягом життєвого циклу станції та дозволяє одночасно підтримувати зв’язок із кількома супутниками.
Здатність однієї антени фазованої решітки контактувати з кількома супутниками одночасно може бути корисною для супутникових угруповань, таких як Galileo Second Generation (G2), що наразі розробляється. Такі антени можуть підвищити ефективність передачі даних і зменшити кількість наземних станцій і обсяг обслуговування.
Фазовані решітки вже застосовуються на супутниках, проте у 2021 році був укладений контракт на розробку наземної ULS Advanced Station для Galileo. Основним підрядником виступила компанія TTI Norte, а субпідрядниками – Celestia Antwerp і GMV. Мета проєкту полягала у створенні та тестуванні прототипу антени фазованої решітки, сумісного з вимогами Galileo. Наразі промислові команди досягли фінальної фази демонстрації, що включала тестування в реальному середовищі та підтвердила заявлені характеристики нової технології.
Одну панель нової антени протестували на Європейському центрі космічної безпеки та освіти ESA (ESEC) у Реду. Тест мав на меті встановити надійний зв’язок з супутником Galileo, присвяченим тестуванню, і підтвердити можливість використання цієї технології для передачі даних.
Сигнал генерував модем, розроблений Celestia Antwerp, який був підсилений і направлений панеллю антени. Для перевірки того, що сигнал досяг супутника, використовували Galileo Test User Receiver і телеметричні дані супутників, доступні в ESA European Space Research and Technology Centre (ESTEC) у Нордвейку, Нідерланди. Тести координувалися з Galileo Service Operator, щоб уникнути впливу на сервіси Galileo.
Джерело: https://news.satnews.com