На початку лютого 2026-го року Космічні сили США надіслали промисловості запит на інформацію щодо орбітальної дозаправки. Документ підготував офіс програми Обслуговування, мобільності та логістики у складі Командуванням космічних систем. Запит містить прохання запропонувати технічні рішення для дозаправки підготовлених супутників на орбіті – з розрахунком на впровадження до 2030 року.
Американська компанія U.S. Astroscale будує дозаправний апарат, частково профінансований Космічними силами, і готується до своєї першої місії на геостаціонарній орбіті. Космічний апарат під назвою Provisioner спробує провести операції дозаправки гідразином американського військового супутника.
Довідково: U.S. Astroscale — це американська дочірня компанія глобальної компанії Astroscale, заснованої у 2013 році в Токіо. Вона спеціалізується на орбітальному обслуговуванні, логістиці в космосі та забезпеченні стійкості космічного простору.
У 2024 році Космічні сили обрали два порти дозаправки — RAFTI (швидкоз’ємний інтерфейс передачі рідини) та PRM (пасивний модуль дозаправки) — як бажане апаратне забезпечення для супутників, які одного дня зможуть приймати паливо на орбіті. Цей крок дає виробникам супутників і компаніям з обслуговування чіткіші рекомендації щодо того, як проектувати апарати, здатні з’єднуватися в космосі. Стандарт інтерфейсу не вирішує ключових проблем: браку танкерів, несумісності палива між програмами, високих цін порівняно з заміною супутника. Також залишається відкритим питання роботи дозаправників у конкуретному космічному просторі. Космічні сили все ще не мають чіткого уявлення дозріє комерційний ринок дозаправки самостійно чи потребуватиме постійної державної підтримки.
Космічний апарат Provisioner оснащений RAFTI, розробленим компанією Orbit Fab. Другий обраний порт — PRM, розроблений Northrop Grumman. Обравши два інтерфейси, Космічні сили визнали, що кілька технічних підходів можуть співіснувати. Це дозволить зменшити фрагментацію, не замикаючись на одному постачальнику.
Перед вибором Космічні сили приділили багато часу й зусиль оцінці їхньої спроможності, зазначивши, що RAFTI та PRM — найзріліші варіанти. З точки зору закупівель вибір спрямований на те, щоб уможливити майбутні сервісні контракти. Якщо кілька програм національної безпеки супутників зійдуться на сумісних портах, уряд зможе купувати дозаправку «як послугу», а не платити за інтеграцію унікального рішення для кожної місії.
Компанії на кшталт Astroscale, Northrop Grumman та інші розробляють шатли, які подорожуватимуть між клієнтським супутником і депо з паливом. Для супутників з PRM Northrop розробила активний модуль дозаправки для передачі палива. Orbit Fab створила систему сопел GRIP для взаємодії з RAFTI.
Терміни запуску Astroscale ще не визначені, хоча інтеграція та тестування тривають. Представники Космічних сил повідомили, що місія розгорне два невеликих супутники, оснащених портом RAFTI. Один супутник спробує стикуватися з депо палива від Orbit Fab а другий – з дозаправним шатлом Astroscale.
Джерело: https://spacenews.com