Метою цієї ініціативи є залучення комерційного сектору до формування оперативного космічного резерву, апарати якого перебуватимуть у режимі очікування на Землі або на орбіті й зможуть розгортатися у найкоротші терміни.
Програма є частиною ширшої стратегії «Тактичного космосу швидкого реагування» (TacRS) та створення Комерційного космічного резерву (CASR).
Рекордна швидкість запуску: Космічні сили розглядають сценарії, за яких супутник має бути виведений на орбіту та зблизитися з ціллю протягом 12 годин після отримання відповідної команди.
Висока маневреність: Апарати повинні мати значний запас пального (високий показник Delta-V), що дозволить їм здійснити понад десяток масштабних маневрів для зміни орбіти, переслідування, зближення або інспектування інших космічних об’єктів.
Модульність та відкритий стандарт: Військові вимагають відмовитися від закритих архітектур окремих виробників. Усі сенсори та корисні навантаження мають інтегруватися за єдиним відкритим стандартом Handle 2.0, що дозволить швидко змінювати модулі під конкретну місію (Plug-and-Play).
Орбіти роботи: Дослідження охоплює низькі (LEO), середні (MEO) та високоеліптичні орбіти (HEO) на шляху до геостаціонарних рубежів.
Ця ініціатива відображає підготовку США до потенційних конфліктів у космосі на тлі розробки Росією та Китаєм протисупутникової зброї та супутників-інспекторів. Наразі Космічні сили збирають інформацію від компаній з допуском до секретних даних та успішним досвідом польотів із січня 2021 року. Поява перших таких супутників у межах цієї гілки програми очікується не раніше 2029 фінансового року.
Водночас загальна інтеграція комерційного резерву CASR для базових послуг (зв’язок, спостереження, моніторинг) має вийти на операційну готовність значно раніше – уже восени 2026 року.
Джерело: https://spacenews.com