NASA оголосило про додавання ракети Starship від SpaceX до контракту NASA Launch Services (NLS) II, який використовується для запуску наукових і дослідницьких місій агентства. Однак перш ніж Starship зможе виконувати масштабні завдання для NASA, йому ще потрібно пройти важливі випробування та сертифікацію.
Що означає включення Starship до NLS II?
Контракт NLS II є основним механізмом, за допомогою якого NASA закуповує послуги запуску для своїх місій. Ракети Falcon 9 та Falcon Heavy вже входять до цього контракту та активно використовуються агентством. Наприклад, 11 березня за допомогою Falcon 9 було здійснено подвійний запуск супутників SPHEREx та PUNCH.
Окрім ракет SpaceX, у межах NLS II зареєстровані й інші носії, зокрема New Glenn від Blue Origin, Alpha від Firefly Aerospace, Pegasus XL від Northrop Grumman, Electron від Rocket Lab та Vulcan Centaur від ULA.
Рівні сертифікації для запусків NASA
Додавання Starship до NLS II не означає, що він одразу зможе брати участь у всіх конкурсах NASA. Агентство розподіляє ракети на три категорії ризику залежно від їхнього польотного досвіду та рівня нагляду з боку NASA:
- Категорія 1 (високий ризик) – для носіїв, які ще не здійснили жодного успішного польоту або тільки починають літати. Вони можуть використовуватися лише для місій класу D, які мають найвищу допустиму ймовірність невдачі.
- Категорія 2 (середній ризик) – для ракет, що здійснили від 1 до 6 успішних запусків (залежно від рівня перевірки NASA). Вони підходять для місій класів C і D.
- Категорія 3 (низький ризик) – для ракет, що мають від 3 до 14 успішних запусків і можуть використовуватися для найважливіших місій класу A, таких як запуск телескопа Roman Space Telescope або дослідження супутника Юпітера Europa Clipper.
Для порівняння, Blue Origin оголосила, що після першого польоту New Glenn у січні 2025 року він отримав сертифікацію Категорії 1 у межах NLS II.
Основне завдання Starship для NASA
Попри те, що Starship тепер входить до списку NLS II, найближчим часом його основною місією для NASA буде програма Human Landing System (HLS). SpaceX розробляє місячну версію Starship, яка має висадити астронавтів на поверхню Місяця в рамках місій Artemis 3 і Artemis 4 наприкінці цього десятиліття.
Як частина цієї програми, SpaceX подала заявку до Федеральної комісії зі зв’язку США (FCC) на отримання дозволу використання частот для зв’язку з Starship під час місій. Ця заявка була офіційно прийнята до розгляду 27 березня.
Нові деталі про місії Starship
У заявці SpaceX до FCC містяться й додаткові подробиці про використання Starship:
- Для запуску супутників та дозаправки на орбіті використовуватимуться низькі навколоземні орбіти (LEO) на висоті 181–381 км з нахилом 0–90 градусів.
- Для місій на Місяць планується “Фінальна орбіта дозаправки”, де відбуватиметься передача пального для місячних екіпажних місій. Її параметри:
- Перигей: 281 ± 100 км; Апогей: від 10 534 до 150 534 км; Нахил орбіти: 28–33°
- SpaceX також передбачає можливість роботи Starship на низькій місячній орбіті (120 км над поверхнею) або на орбіті біляректилінійного гало (NRHO), яка використовується NASA для місячної станції Gateway (від 3 000 до 70 000 км).
Що далі?
Додавання Starship до контракту NLS II є важливим кроком у співпраці NASA та SpaceX, але компанії ще потрібно продемонструвати надійність ракети, перш ніж вона зможе брати участь у запуску важливих наукових місій.
Спочатку SpaceX зосередиться на випробуваннях Starship, розробці паливних танкерів та перевірці місячного посадкового модуля. Якщо випробування пройдуть успішно, Starship зможе претендувати на більш серйозні завдання в рамках NLS II, включно з місіями на Марс та за його межі.
Джерело: https://spacenews.com/nasa-adds-starship-to-launch-contract/