NASA прискорює розробку ядерних реакторів для Місяця та Марса до 2029 року

6 серпня 2025 року NASA оголосила про амбітний план розгортання ядерних реакторів на Місяці та Марсі до кінця десятиліття, щоб випередити спільну ініціативу Китаю та росії. Директива, підписана виконуючим обов’язки очільника NASA Шоном Даффі, доручає призначити координатора з ядерної енергетики та обрати два комерційні проєкти протягом шести місяців, підкреслюючи стратегічну необхідність лідерства США в космосі.

Контекст і геополітична конкуренція

Директива наголошує на конкуренції з Китаєм і росією, які з березня 2024 року тричі оголошували про плани розгортання ядерного реактора на Місяці до 2033–2035 років у межах Міжнародної місячної дослідницької станції (ILRS). Реактор потужністю 0,5–1 МВт, який не потребує присутності людини, має забезпечити енергією їхню спільну місячну базу. NASA побоюється, що перша країна, яка розгорне реактор, може заявити про «зону заборони» навколо цінних ресурсів, таких як водяний лід на південному полюсі Місяця, що ускладнить плани програми Artemis.

Технічні деталі та прогрес

NASA інвестувала 200 мільйонів доларів із 2000 року в розробку компактних ядерних реакторів для космосу. У 2022 році три компанії – Lockheed Martin, Westinghouse та IX (Intuitive Machines і X-Energy) – отримали контракти на 5 мільйонів доларів кожна для розробки реакторів Fission Surface Power (FSP) потужністю 40 кВт, які важать до 6 тонн і можуть працювати 10 років. Нова директива підвищує вимоги до 100 кВт, щоб підтримувати довгострокові операції, включаючи життєзабезпечення, зв’язок і видобуток льоду.

На відміну від сонячних панелей, які неефективні під час двотижневих місячних ночей або марсіанських пилових бур, ядерні реактори забезпечують безперервне живлення. Технологія базується на експериментах Kilopower/KRUSTY (2018), що використовують уран-235 і конверсію Стірлінга. Реактор для Місяця планується доставити важким посадковим модулем (до 15 тонн) до першого кварталу 2030 року (вересень 2029). Дизайн буде адаптовано для Марса без значних змін, підтримуючи плани NASA щодо пілотованих місій у 2030-х роках.

Виклики

  • Технічні: Реактори повинні бути легкими, стійкими до місячного реголіту та космічної радіації. Охолодження, як зазначив глава Роскосмосу Юрій Борисов, залишається проблемою для російсько-китайського проєкту.
  • Регуляторні: Ядерна безпека та ліцензування для космічних запусків ускладнені, що потребує співпраці з Департаментом енергетики США.
  • Бюджетні: Скорочення фінансування наукових програм NASA, таких як Mars Sample Return, може обмежити ресурси. Конгрес США у 2025 році затвердив 25,4 мільярда доларів для NASA, але пріоритет віддається пілотованим місіям.
  • Геополітичні: Artemis Accords, підписані 54 країнами, включаючи Японію та Індію, конкурують із ILRS, до якої приєдналися 17 країн, переважно союзники Китаю та росії. Напруженість, зокрема через вихід росії з МКС у 2025 році, ускладнює співпрацю.

Джерело: https://phys.org