Супутники європейської місії Copernicus Sentinel-1 виміряли рух та деформацію земної поверхні після руйнівних землетрусів у Венесуелі магнітудою 7,2 та 7,5 за допомогою методу супутникової радіолокаційної інтерферометрії (InSAR). Ця технологія дозволяє фіксувати навіть міліметрові зсуви ґрунту незалежно від хмарності чи часу доби.
Як саме відбувався процес вимірювання?
Радарне «освітлення» території: На відміну від оптичних супутників, Sentinel-1 не робить звичайних фотографій. Його інструмент SAR (радар із синтезованою апертурою) направляє на Землю радіоімпульси під діагональним кутом і фіксує час та фазу сигналу, який відбивається від поверхні назад до сенсора.
Порівняння «до» та «після»: Науковці взяли два набори радарних даних тієї самої ділянки. Перший знімок було зроблено 18 червня (за тиждень до катастрофи), а другий – 25 червня, наступного дня після підземних поштовхів.
Створення інтерферограми: Шляхом накладання фаз цих двох сигналів утворилася спеціальна карта деформацій – інтерферограма. Зміни відстані між супутником та землею відобразилися на ній у вигляді кольорових інтерференційних смуг.
Що виявили супутникові дані Масштаб зсуву: Дані Sentinel-1 показали, що вздовж коридору Каракас – Ла-Гуайра земля змістилася приблизно на 30–40 см по лінії прямої видимості супутника.
Характер розлому: Аналіз зафіксував правосторонній зсувний малюнок деформації. Постраждала зона розтягнулася майже на 200 км від Сан-Феліпе до столиці.
Епіцентр у морі: Завдяки тривалим спостереженням геофізики з’ясували, що більша частина розриву сталася в морі — на заблокованій ділянці підводного розлому Сан-Себастьян.
Оцінка руйнувань: Окрім руху плит, радарні дані використали для швидкого створення карт оцінки пошкоджень інфраструктури. Вони дозволили виявити тисячі ймовірно зруйнованих будівель у Каракасі та навколишніх регіонах.
Об’єднання радарних карт InSAR із даними наземних GPS/GNSS-станцій дозволило вченим Universidad del Zulia побудувати точну тривимірну модель того, як саме рухалася земна кора під час цього землетрусу.
Джерело: https://www.esa.int
