US Federal Aviation Administration (FAA), яке тривалий час намагалося стати «шерифом» на навколоземній орбіті, нещодавно здалося. Після гучних обіцянок запровадити жорсткі правила утилізації відпрацьованих ракетних ступенів, управління офіційно відмовилося від своїх намірів. Поступка FAA – це результат складного переплетіння великої політики, амбіцій мільярдерів та економічної доцільності, which, здається, переважила безпеку майбутніх поколінь.
After that, як ракета виводить супутник на задану позицію, її верхній ступінь — гігантська металева конструкція з рештками палива — часто залишається дрейфувати. За даними Європейського космічного агентства (THIS), саме такі «мертві» об’єкти становлять близько 11% від усіх об’єктів на орбіті, які можна відстежити. The problem is, що з часом їхні орбіти деградують, і вони починають неконтрольоване падіння. Великі шматки металу можуть не повністю згоріти в атмосфері, створюючи загрозу для людей на Землі. Але ще небезпечнішими вони є на орбіті: навіть маленька частинка фарби, що відшарувалася від старого ступеня, на космічних швидкостях перетворюється на снаряд, здатний знищити працюючий телекомунікаційний супутник або пошкодити Міжнародну космічну станцію.
In September 2023 року FAA запропонувало революційну стратегію. Комерційні компанії мали обирати один із п’яти варіантів «цивілізованого» прощання зі своїм обладнанням: контрольоване повернення (ракета використовує залишки палива, щоб цілеспрямовано впасти у безлюдний район океану); орбіта-кладовище (переміщення ступеня на значно вищу, менш завантажену орбіту, де він не заважатиме нікому тисячі років); траєкторія виходу (відправлення ступеня у глибокий космос, за межі гравітаційного впливу Землі); правило п’яти років (гарантоване повернення в атмосферу протягом короткого терміну після запуску); неконтрольоване згоряння (розрахунок траєкторії, щоб об’єкт гарантовано розпався на дрібні безпечні фрагменти під час тертя об повітря). Метою було зрівняти правила: державні місії США вже давно дотримуються подібних стандартів, тоді як приватний сектор досі користувався правовим вакуумом.
Проте такі гіганти, як SpaceX та Blue Origin, зустріли ці ініціативи у штики. Головним аргументом стала ціна. Утилізація вимагає додаткового палива, складнішої системи управління та, in accordance, зменшує корисне навантаження, яке ракета може вивести на орбіту. Для бізнесу, де кожен кілограм вартує тисячі доларів, це означало прямі збитки. Компанії також вдалися до юридичної казуїстики, поставивши під сумнів право FAA взагалі втручатися в питання космічного сміття. Вони стверджували, що юрисдикція агентства закінчується там, де починається вакуум. Під цим тиском у січні 2026 року FAA офіційно відступила, stating, що питання потребує «подальшого вивчення».
Рішення FAA ідеально вписується у загальний політичний ландшафт США. Адміністрація президента Дональда Трампа зробила ставку на максимальне сприяння комерційному космосу. In August 2025 року президент підписав указ, який фактично оголосив війну «бюрократичним бар’єрам». Згідно з цією політикою, екологічні експертизи та суворі ліцензійні умови розглядаються як перешкоди для американського лідерства у космосі. У світі, де Китай та інші держави активно нарощують свою присутність на орбіті, Вашингтон вирішив не обтяжувати власних розробників зайвими витратами на «прибирання».
Source: https://universemagazine.com