Нове дослідження закликає Сполучені Штати терміново розпочати розробку космічних ядерних енергосистем, щоб не відстати від глобальних суперників – зокрема Китаю та росії, які вже спільно працюють над мегаватною ядерною установкою для свого майбутнього місячного проєкту.
Звіт під назвою Weighing the Future: Strategic Options for U.S. Space Nuclear Leadership, підготовлений Бхавєю Лал (колишньою заступницею адміністратора NASA з питань технологій і стратегії) та Роджером Маєрсом (експертом Aerojet Rocketdyne), проаналізував причини провалу попередніх спроб США створити ядерні системи для космосу.
Від 1965 року, коли США вперше запустили космічний ядерний реактор SNAP-10A, жоден масштабний проєкт не був реалізований, попри мільярдні інвестиції. Дослідники назвали це “R&D пеклом”, у якому створюються лише звіти, а не технології.
Основні проблеми: відсутність місійного запиту
Автори звіту дійшли висновку, що головною причиною провалу є відсутність постійного попиту на такі технології – немає місій, які вимагають потужної ядерної енергетики, а отже немає стимулу вкладати кошти в розробки, демонстрації та реалізацію.
Однак сьогодні ситуація змінюється. Одним із ключових рушіїв є геополітичне суперництво. Якщо Китай запустить мегаватний реактор на Місяці, він може встановити зони обмеженого доступу під прикриттям безпеки – і фактично контролювати ресурсні території.
Як і на Землі, в космосі правило: хто перший – той встановлює правила.
Три запропоновані сценарії
1. “Go Big or Go Home”
Державний проєкт потужністю 100-500 кВт.
– Бюджет: $3 млрд
– Наземні випробування – 2028 рік
– Демонстрація в космосі – 2030 рік
– Потенційно використовується для ядерного електричного рушія
2. “Chessmaster’s Gambit”
Два паралельні публічно-приватні партнерства:
– NASA – розробка системи для поверхневої енергетики (наприклад, на Місяці)
– Пентагон – система для енергозабезпечення у відкритому космосі
– Кожна з агенцій отримає близько $1 млрд
– Ті ж терміни – 2028-2030
3. Радіоізотопні системи на основі альтернативних ізотопів (америций-241, стронцій-90):
– Потужність <1 кВт
– Мета – набуття польового досвіду
– Перші польоти – вже в 2028 році
– Цей варіант названо “планом B”, що дає час і гнучкість
Не рушії, а енергія
Цікаво, що дослідження фокусується не на ядерному русі, а саме на енергетиці, оскільки:
– попит на електрику зростає
– технічно простіше реалізувати
– менше регуляторних перешкод
– ядерний рух наразі не має чітких замовників
Хто має очолити процес?
На це питання поки немає однозначної відповіді.
– Деякі учасники дискусії пропонують створити нову структуру – за аналогією з Манхеттенським проєктом
– Інші – розширити повноваження NASA або створити Офіс ядерних технологій у NASA, за зразком Військово-морського управління реакторів США
– Важливо: головне – забезпечити інституційну стабільність та повну концентрацію ресурсів
Джерело: https://spacenews.com/new-study-calls-for-rapid-development-of-space-nuclear-power-systems/