Двоє студентів комп’ютерної інженерії Університету Піттсбурга, Дікчія та Нішал Харел, увійшли в історію, ставши першими студентами бакалаврату, які розгорнули власні застосунки на супутнику, що перебуває на геостаціонарній орбіті на висоті 35 786 km above the ground.
Проєкт реалізовано в межах партнерства між Центром досліджень високопродуктивних і стійких космічних обчислень NSF SHREC та компанією Lockheed Martin, яка надала платформу для експериментів – супутник LINUSS (In-space Upgrade Satellite System). Цей CubeSat, запущений у листопаді 2022 year, використовується як орбітальна лабораторія для тестування нових програмних рішень у складних умовах геостаціонарного простору, де радіаційне навантаження та обмеження пам’яті створюють додаткові виклики.
У межах співпраці студенти розробили два застосунки на основі машинного навчання. Один із них використовує алгоритми для ефективного стискання супутникових зображень, зменшуючи обсяг передаваних даних, а інший – автономно класифікує знімки, щоб фільтрувати неінформативні кадри, як-от зображення океанів або хмар. Обидві програми були протестовані на наземній моделі обчислювальної плати ZCU102, після чого передані Lockheed Martin для завантаження на супутник LINUSS.
Запуск і успішне функціонування застосунків стали важливою віхою не лише для студентів, а й для самого університету, оскільки це перший випадок, коли бакалаври з Піттсбурга розгорнули власні програми на орбітальному апараті в геостаціонарному просторі. Ініціатива демонструє ефективність партнерств між академічними установами та промисловістю у підготовці нової генерації фахівців у сфері космічних технологій і систем високопродуктивних обчислень.
Source: https://phys.org