Супутникове угруповання для відстеження ракет, яке розробляє BAE Systems для Космічних сил США, пройшло ранній етап проєктування. 9 березня 2026 року Командування космічних систем повідомило, що програма успішно пройшла попередній огляд проєкту — оцінку, яка визначає чи достатньо зріла архітектура системи та технічний підхід, щоб переходити до фінального проєктування.
Довідково: BAE Systems — це найбільша британська оборонна та аерокосмічна компанія, один із світових лідерів з виробництва зброї. Вона розробляє та виготовляє винищувачі (F-35), бронетехніку (Bradley, CV90, Challenger 2), артилерію (M777, Archer) та кораблі. Компанія активно співпрацює з Україною, зокрема щодо локалізації ремонту та виробництва озброєння.
BAE Systems будує 10 супутників згідно контракту вартістю 1,2 мільярда доларів, укладеного у травні 2025 року. Космічні апарати працюватимуть на середній навколоземній орбіті і призначені для виявлення та відстеження пусків ракет, включно з передовими загрозами, такими як гіперзвукова зброя. Супутники є частиною програми Космічних сил США з розгорнутого стійкого попередження та відстеження ракет — нового угруповання, призначеного доповнювати існуючі супутники попередження про ракетні пуски та покращувати здатність військових відстежувати маневруючі загрози протягом усього польоту.
Служба будує угруповання поетапно, у так званих «епохах». Наразі придбано 22 супутники.
Перші 12, відомі як Epoch 1, були замовлені у 2024 році у дочірньої компанії Boeing Millennium Space Systems за двома контрактами загальною вартістю близько 900 мільйонів доларів. 10 супутників, які зараз розробляє BAE Systems, Epoch 2 — є наступним етапом угруповання. Апарати оснащені інфрачервоними сенсорами, які виявляють теплові сигнатури, що утворюються під час пусків ракет. Супутники передають дані відстеження системам протиракетної оборони та військовим командним мережам.
Рішення розмістити сенсори на середній навколоземній орбіті відображає зусилля Пентагону створити багатошарову архітектуру попередження про ракети в кількох орбітальних режимах. Протягом десятиліть Сполучені Штати покладалися переважно на супутники на геостаціонарній орбіті. З такої висоти супутники можуть спостерігати за величезними регіонами планети і підходять для виявлення яскравого шлейфу балістичних ракет. Але відстеження ракет після фази розгону (особливо гіперзвукових плануючих апаратів, що летять на нижчих висотах) може бути складним з геостаціонарної орбіти, оскільки цілі у полі зору апаратури будуть ближче до горизонту Землі.
Щоб вирішити цю проблему, Пентагон у 2020 році почав розробляти шар відстеження ракет на низькій навколоземній орбіті (LEO). Супутники LEO забезпечують кращі кути огляду об’єктів у верхніх шарах атмосфери та можуть відстежувати слабші, маневруючі цілі. Через обмежене поле зору потрібні великі угруповання для глобального покриття. Між цими двома підходами знаходиться середня навколоземна орбіта. З такої висоти супутники можуть спостерігати значно більші території, ніж апарати LEO, зберігаючи при цьому кращу геометрію огляду, ніж системи GEO, для об’єктів, що летять в атмосфері чи поблизу космосу.
Довгостроковий план Космічних сил США полягає у багатошаровій мережі сенсорів, що охоплює геостаціонарну, середню та низьку навколоземні орбіти, де кожен шар забезпечує доповнююче покриття для виявлення та відстеження ракетних загроз у всьому світі.
Джерело: https://spacenews.com